Пеніцильоз

Головним симптомом є поява специфічного нальоту, який на початкових стадіях має білий колір, а згодом набуває характерного синьо-зеленого відтінку.

Уражені ділянки плодів стають м’якими, водянистими та мають виражену тенденцію до швидкого поширення гниття на сусідні здорові плоди.

На насінні спостерігається інтенсивне пліснявіння, яке супроводжується повною втратою схожості та специфічним затхлим запахом.

При розрізі ураженого плоду можна помітити зміну кольору м’якоті на більш темну, часто з помітною «короною» грибниці навколо зони некрозу.

Рослини, уражені в полі, проявляють ознаки загального пригнічення, в’янення та поступового відмирання окремих органів через руйнування судинної системи.

Збудником хвороби є гриб Penicillium spinulosum, який належить до роду пліснявих грибів. Цей мікроорганізм має високу адаптивну здатність до різних умов довкілля.

Гриб активно розмножується за допомогою конідій, які розносяться потоками повітря або через інвентар. Він є типовим представником мікофлори, що руйнує органічні залишки.

Ураження тканин рослин відбувається шляхом проникнення міцелію гриба через мікротріщини або місця механічних пошкоджень шкірки плодів.

Виділяючи ферменти, патоген розчиняє клітинні мембрани рослини, що призводить до поступового перетравлення тканин і накопичення продуктів розпаду.

Penicillium spinulosum здатен виживати у ґрунті, на залишках рослин та на стінах складських приміщень, створюючи стабільний інфекційний фон.

Основним фактором розвитку пеніцильозу є надмірна вологість повітря, яка стає вирішальною при зберіганні врожаю в неопалюваних приміщеннях.

Оптимальна температура для розвитку патогену становить від +18 до +25 градусів, проте гриб може розвиватися і при значно нижчих температурах.

Відсутність належної вентиляції в овочесховищах призводить до накопичення вологи на поверхні продукції, що стимулює проростання спор гриба.

Наявність ушкоджень після збору врожаю є «відкритими воротами» для проникнення інфекції вглиб плоду, що робить його вразливим для плісняви.

Недотримання санітарних норм у сховищах, наявність сміття та залишків гнилої продукції забезпечує постійний кругообіг спор у повітрі.

Хвороба завдає величезних втрат під час зберігання плодоовочевої продукції, що іноді призводить до повної втрати партії товару.

Пеніцильоз різко знижує якість посівного матеріалу, що призводить до отримання зріджених сходів та необхідності пересіву полів.

Продукти життєдіяльності гриба, зокрема токсини, роблять врожай небезпечним для споживання людиною або використання у тваринництві.

Швидке поширення хвороби в умовах щільного складування («гніздове» ураження) ускладнює своєчасну боротьбу з патогеном.

Пошкоджені плоди втрачають товарний вигляд і не підлягають подальшій переробці чи транспортуванню на великі відстані.

Найважливішим заходом є своєчасне збирання врожаю за сухої погоди та обережне поводження з продукцією для запобігання пошкоджень.

Перед закладанням на зберігання необхідно проводити ретельне просушування врожаю та його калібрування з відбраковуванням хворих екземплярів.

Регулярне провітрювання сховищ та підтримка оптимального режиму вологості суттєво обмежують активність грибкових колоній.

Використання фунгіцидних протруйників для насіння є необхідним заходом для захисту майбутнього врожаю від первинного зараження.

• Дезінфекція тари та стін сховищ
• Видалення всіх рослинних залишків з поля
• Використання стійких до гнилей сортів