Пассалороз піхв листя цукрової тростини

Характерною ознакою ураження є поява плям на піхвах листя. Плями зазвичай мають темно-коричневий, червонуватий або майже чорний колір.

Вони мають витягнуту форму, орієнтовану вздовж жилок листка, і можуть зливатися між собою, утворюючи великі некротичні ділянки.

За умов підвищеної вологості на плямах спостерігається розвиток нальоту сіро-оливкового кольору, що свідчить про спороношення гриба.

Згодом уражені тканини стають ламкими, а піхви листя передчасно висихають, втрачаючи здатність виконувати свою захисну функцію для стебла.

Ознаки хвороби частіше помітні на нижніх ярусах рослин, де мікроклімат зазвичай більш вологий та сприятливий для розвитку патогенів.

Збудником цієї хвороби є гриб Passalora vaginae, що належить до класу дейтероміцетів. Також у науковій літературі зустрічається під назвою Cercospora vaginae.

Патоген спеціалізується на ураженні вегетативних частин цукрової тростини, зокрема її листових піхв, що щільно охоплюють стебло.

Гриб здатний тривалий час зберігатися на рослинних рештках, які залишаються на полі після збирання врожаю, що є основним джерелом інфекції.

Цикл розвитку гриба включає утворення конідій, які розносяться потоками вітру або краплями дощу на здорові рослини в межах плантації.

Після потрапляння на тканини господаря гриб проникає в епідерміс і починає розвиток міцелію, який поступово руйнує клітинні структури рослини.

Розвиток пассалорозу стимулюється високою відносною вологістю повітря та помірними температурами, що характерні для сезонів активної вегетації тростини.

Загущені посіви, де обмежена вентиляція повітря, створюють ідеальні умови для утримання вологи на поверхні листків та швидкого проростання спор.

Тривалі дощі та рясні нічні роси забезпечують необхідну вологість для інфікування, перетворюючи плантації на вогнища масового поширення хвороби.

Недостатній догляд за плантаціями та залишкова інфекція в ґрунті після збирання врожаю є критичними факторами збільшення чисельності патогену.

Температурний режим у діапазоні 20–28°C є найбільш сприятливим для швидкого проходження циклу розвитку збудника пассалорозу.

Вредоносність хвороби полягає в ослабленні загального фізіологічного стану цукрової тростини через пошкодження листкового апарату.

Ураження піхв листя призводить до порушення нормального фотосинтезу, що безпосередньо впливає на накопичення цукрів у стеблах рослини.

Зменшення якості врожаю та загальної маси стебел знижує ефективність переробки сировини на цукрових заводах, завдаючи економічних збитків.

Ослаблені хворобою рослини стають більш вразливими до нападу шкідників та інших вторинних інфекцій, що посилює загальну шкодочинність.

Хоча патоген зазвичай не вбиває рослину цілком, значне ураження площі листя суттєво обмежує врожайність всієї плантації.

Використання стійких до хвороб сортів є найефективнішим заходом профілактики, що дозволяє мінімізувати потребу у хімічному захисті.

Агротехнічні заходи, такі як глибока оранка та видалення післяжнивних решток, значно зменшують джерела інфекції на полі.

Оптимізація схеми висадки тростини з метою поліпшення аерації дозволяє знизити вологість мікроклімату і стримати розвиток грибка.

За необхідності проводяться профілактичні обробки фунгіцидами системної дії, які стримують розростання міцелію в тканинах рослини.

Дотримання сівозміни та контроль за вологістю ґрунту сприяють створенню середовища, яке є менш привабливим для патогенних грибів.