Пассалороз тополі

Перші симптоми зазвичай помітні в другій половині літа, коли на верхній частині листкової пластинки з'являються плями коричневого кольору.

Ці плями часто мають розмиту або нечітку форму, навколо них може утворюватися жовта облямівка, що свідчить про реакцію тканин рослини на токсини гриба.

З нижнього боку листка в зоні ураження виникає оливково-бурий оксамитовий наліт, який є масовим скупченням спор та органів розмноження збудника.

Поступово уражені ділянки некротизуються, листя передчасно жовтіє, скручується і масово опадає раніше природного терміну.

• Поява коричневих плям на листі.
• Оливковий наліт з нижнього боку пластинки.
• Передчасне пожовтіння та опадання листя.
• Зниження інтенсивності фотосинтезу.
• Засихання верхівок гілок у молодих дерев.

Збудником цієї хвороби є гриб Passalora bolleana (раніше відомий як Cercospora populina), що відноситься до класу дейтероміцетів.

Цей мікроскопічний гриб спеціалізується на паразитуванні в тканинах листків тополі, використовуючи їх як джерело живлення протягом вегетаційного періоду.

Інфекція зберігається в опалому листі у вигляді грибниці (міцелію) та конідіального спороношення, які успішно переносять зимові умови.

Весною, за умов достатньої вологості та підвищення температур, спори активізуються і поширюються потоками повітря або краплями дощу на молоду зелень.

Біологія патогена передбачає можливість утворення декількох генерацій спор за один сезон, що забезпечує швидке поширення грибка по всій кроні дерева.

Розвитку хвороби сприяє тепла погода з високою вологістю повітря, яка часто спостерігається у другій половині літа.

Наявність крапельної вологи (роса, туман, дощ) є критично важливою умовою для проростання спор гриба Passalora bolleana на поверхні листа.

Погано провітрювані, густі посадки тополі створюють специфічний мікроклімат, в якому грибок розмножується набагато інтенсивніше.

Відсутність належного догляду за пристовбуровими колами та накопичення органічного сміття під деревами сприяє накопиченню інфекції в ґрунті та опаді.

Дерева, які відчувають дефіцит вологи або ростуть на бідних ґрунтах, мають меншу стійкість до вторгнення цього патогенного грибка.

Хвороба завдає значної шкоди декоративним насадженням, спричиняючи дефоліацію, що погіршує зовнішній вигляд дерев у паркових зонах.

Порушення фізіологічних процесів призводить до того, що дерево не накопичує достатньо вуглеводів для успішної зимівлі.

Сильне ураження молодих саджанців у розплідниках часто призводить до зупинки їх росту та навіть загибелі, що є прямим фінансовим збитком.

Наслідком постійного пассалорозу є виснаження рослин, що відкриває шлях для заселення дерева вторинними шкідниками та іншими хворобами.

Загальне ослаблення тополі знижує її стійкість до несприятливих міських факторів, таких як загазованість та пил.

Головним заходом боротьби є своєчасне збирання та спалювання опалого листя, де зимує джерело інфекції.

Обприскування дерев фунгіцидами мідьвмісної групи або іншими зареєстрованими препаратами слід проводити відразу після появи перших ознак плям.

Важливо забезпечувати регулярну санітарну обрізку хворих гілок та проріджування крони для покращення циркуляції повітря.

Підтримання високого рівня агротехніки, включаючи підживлення добривами, сприяє посиленню імунітету рослин до грибкових захворювань.

Рекомендується уникати надмірного загущення при висадці дерев, щоб уникнути створення сприятливого мікроклімату для патогена.