Пероноспороз хризантеми

Головною ознакою захворювання є виникнення на верхній частині листків світло-зелених або жовтуватих плям, що обмежені жилками.

На нижньому боці листкової пластини в місцях ураження з'являється характерний сірий або білуватий наліт, що є конідіальним спороношенням патогену.

Згодом ці плями стають некротичними, набувають коричневого забарвлення, а листя передчасно жовтіє, засихає та осипається.

Сильне ураження призводить до деформації верхівок пагонів та значного пригнічення загального розвитку рослини.

При високій вологості інфекція швидко поширюється, що може призвести до швидкої загибелі всього куща хризантеми.

Збудником цієї хвороби є ооміцет Paraperonospora chrysanthemi-coronarii, який веде паразитичний спосіб життя на рослинах родини Айстрові.

Гриб є облігатним паразитом, що означає повну залежність від живих тканин господаря для завершення свого циклу розвитку.

Патоген зберігається у вигляді ооспор у ґрунті або на рештках рослин, що перезимували у теплицях чи на відкритому ґрунті.

Розмноження відбувається шляхом утворення зооспор, які здатні пересуватися у краплях води для пошуку нових ділянок для зараження.

Внутрішньотканинний міцелій поширюється у міжклітинниках, висмоктуючи поживні речовини та руйнуючи цілісність клітинних стінок рослини.

Сприятливим середовищем для розвитку пероноспорозу є висока відносна вологість повітря, що перевищує 85%, та помірні температури.

Найбільш активний розвиток хвороби спостерігається при температурі в межах +15…+20°C, особливо у закритому ґрунті без належної вентиляції.

Наявність крапельно-рідкої вологи на листках є критичним фактором, що дозволяє спорам проростати та інфікувати здорові тканини.

Загущені посіви створюють застій повітря, що різко підвищує вологість і робить рослини вразливими до патогену.

Полив дощуванням у вечірні години створює ідеальні умови для нічного інфікування, оскільки волога на листках не висихає до ранку.

Пероноспороз завдає величезної шкоди декоративному квітникарству, оскільки уражені хризантеми втрачають свій товарний вигляд.

Масова втрата листя призводить до порушення фотосинтезу та послаблення куща, що робить його вразливим до інших інфекцій.

Для виробників зрізаних квітів це означає неможливість реалізації продукції та повний збиток вкладених у вирощування коштів.

Хвороба може знищити молодий посадковий матеріал у теплицях, що створює дефіцит розсади для весняного сезону.

Неконтрольований спалах патогену може призвести до необхідності повної утилізації уражених партій рослин на об'єктах виробництва.

Основним заходом боротьби є суворе дотримання агротехнічного режиму, що включає регулярне провітрювання теплиць та уникнення надмірної вологості.

Необхідно ретельно видаляти та знищувати всі рослинні рештки, де патоген може зберігатися протягом тривалого періоду.

Використання фунгіцидів системної та контактної дії з вмістом міді, металаксилу або інших специфічних діючих речовин є обов'язковим при появі симптомів.

• Використання лише здорового сертифікованого посадкового матеріалу.
• Застосування крапельного поливу замість верхнього дощування.
• Регулярний огляд посадок для раннього виявлення хвороби.

Профілактичне обприскування біологічними препаратами на основі сенної палички може стримати розвиток інфекції на початкових етапах.