Борошниста роса лічі

На початковій стадії інфекції на молодих листках з'являється характерний білий наліт, який нагадує розсипане борошно. З часом цей наліт стає більш щільним.

При ураженні суцвіть квіти вкриваються шаром грибниці, що повністю блокує процеси запліднення. Квітки в'януть, чорніють і масово осипаються з дерева.

Листя, що було уражене хворобою, скручується, змінює форму та передчасно засихає, що позбавляє дерево здатності повноцінно проводити фотосинтез.

Молоді плоди, на які потрапила інфекція, зупиняються у розвитку, вкриваються плямами та часто відпадають, що призводить до значних втрат майбутнього врожаю.

На пізніх стадіях інфіковані пагони стають ламкими, спостерігається некроз тканин, що суттєво послаблює загальний стан здоров'я рослини.

Збудником цієї хвороби є гриб Oidium nephelii, який спеціалізується на ураженні рослин родини Сапіндові. Це мікроскопічний патоген, що веде паразитичний спосіб життя на тканинах господаря.

Гриб розмножується конідіями, які дуже легко переносяться потоками повітря, забезпечуючи швидке поширення інфекції по всій площі саду або розплідника.

Він живиться за рахунок клітин рослини, використовуючи спеціальні вирости — гаусторії. Це призводить до виснаження енергії дерева та поступової загибелі інфікованих ділянок.

Патоген є вузькоспеціалізованим, тому основною його ціллю є дерева лічі (Litchi chinensis), на яких він може спричиняти епіфітотії за сприятливих умов.

Життєвий цикл гриба тісно пов'язаний з фенофазами розвитку лічі, причому найбільш вразливими є етапи активного росту пагонів та цвітіння.

Найбільш сприятливими для розвитку гриба є періоди високої вологості повітря та помірних температур (близько +22°C ... +26°C).

Густі посадки та відсутність належної обрізки крони створюють умови застою повітря, що сприяє накопиченню вологи та швидкому розвитку міцелію.

Тумани та часті роси вранці є ідеальним середовищем для проростання спор, що потрапили на поверхню листків чи молодих плодів лічі.

Порушення агротехнічних норм, зокрема надмірне азотне живлення, сприяє утворенню ніжних тканин, які легше проникаються грибковими гіфами.

Поширення хвороби також прискорюється при наявності джерел інфекції у вигляді рослинних залишків, що не були вчасно прибрані з-під дерев.

Головна шкода полягає у знищенні репродуктивних органів рослини. Через борошнисту росу садівники можуть втратити до 80–90% потенційного врожаю лічі.

Окрім втрати плодів, відбувається виснаження дерев. Постійне ураження вегетативних частин призводить до того, що дерево не може накопичити достатньо поживних речовин.

Погіршується товарний вигляд продукції. Навіть ті плоди, які вижили, мають непривабливі плями, що суттєво знижує їхню ринкову вартість.

Хронічне захворювання призводить до поступового відмирання скелетних гілок, що може спричинити загибель цілих дерев у саду, якщо не вживати заходів.

Необхідність постійних витрат на фунгіцидний захист суттєво підвищує собівартість вирощування лічі та зменшує рентабельність господарства.

Основою захисту є поєднання профілактичних агротехнічних заходів із застосуванням хімічних препаратів у критичні фази розвитку рослини.

Рекомендується регулярна санітарна обрізка, що забезпечує вільну циркуляцію повітря всередині крони, що значно знижує ймовірність спалаху хвороби.

Вчасне видалення та спалювання опалого листя та пошкоджених гілок зменшує інфекційний фон у безпосередній близькості до здорових дерев.

Застосування фунгіцидів (сірковмісних, тріазолів) має проводитися на початку цвітіння та при появі перших симптомів, дотримуючись регламентів безпеки.

• Дотримання схеми чергування препаратів для уникнення резистентності гриба.
• Вибір ділянок для посадки з гарним освітленням та провітрюванням.
• Моніторинг стану дерев у періоди підвищеної вологості.