Охромонас

Першим симптомом є зміна кольору розчину на жовтуватий або мутно-золотистий, що свідчить про активний ріст популяції водоростей.

На внутрішніх поверхнях труб, баків та насосів утворюється слизький наліт, який з часом стає щільнішим.

Коренева система рослин вкривається шаром слизу, через що коріння втрачає здатність нормально функціонувати та поглинати воду.

Рослини починають проявляти ознаки хлорозу листя та загального пригнічення, навіть при достатньому рівні освітлення та живлення.

При прогресуванні хвороби відзначається відмирання кінчиків коріння, що призводить до зупинки розвитку всієї вегетативної маси.

Збудником є представники роду Ochromonas — одноклітинні джгутикові організми, що належать до золотистих водоростей (Chrysophyceae).

В агрономії ці організми розглядаються як міксотрофи, що можуть жити як за рахунок фотосинтезу, так і поглинаючи органіку з водного середовища.

Біологічна гнучкість дозволяє їм виживати в умовах штучного освітлення гідропонних установок.

Вони здатні швидко колонізувати поживні розчини, особливо при наявності мінерального та органічного забруднення.

Їх присутність вказує на відсутність балансу мікрофлори в замкнених системах вирощування сільськогосподарських культур.

Основним фактором розвитку є потрапляння прямого сонячного світла або активне освітлення лампами відкритого водного середовища.

Накопичення органічних залишків, що потрапляють у систему, слугує ідеальним субстратом для живлення міксотрофних водоростей.

Висока температура розчину (понад 23 градуси) стимулює надшвидке розмноження клітин Ochromonas.

Відсутність належної фільтрації та аерації призводить до застою розчину, що сприяє утворенню стабільних колоній патогену.

Порушення кислотності (pH) розчину, як правило, у бік лужної реакції, є сприятливим для домінування цих водоростей над корисною мікрофлорою.

Головна шкода полягає у виснаженні запасів кисню в розчині, який є життєво необхідним для дихання коренів.

Токсичні метаболіти, що виділяються водоростями, пригнічують метаболізм рослин, викликаючи їхнє поступове в'янення.

Шар слизу на коренях створює механічну перешкоду для поглинання мінеральних елементів із поживного розчину.

Через ослаблення імунної системи коріння стає вразливим до інших патогенів, таких як пітіум або фузаріоз.

У промислових теплицях розвиток охромонасу призводить до зниження товарної якості продукції та значних витрат на дезінфекцію.

Головним заходом боротьби є повне виключення потрапляння світла в усі ємності та канали гідропонної системи.

Регулярне промивання та дезінфекція обладнання спеціальними розчинами є обов'язковими для підтримання санітарного стану.

Впровадження ефективної системи фільтрації дозволяє механічно видаляти клітини водоростей із потоку поживного розчину.

Підтримка оптимального рівня pH та температури знижує шанси на швидке розмноження даного патогену.

• Повна світлоізоляція баків.
• Контроль органічних домішок.
• Регулярна заміна розчину.