Пилолистник лускатий

Пилолистник лускатий (лат. Neolentinus lepideus) — це базидіальний гриб, що належить до родини Глеофіллових та відомий як активний руйнівник деревини.

Цей патоген викликає буру деструктивну гниль, яка здатна призвести до повної втрати структурної міцності як мертвої деревини, так і ослаблених живих дерев.

Гриб використовує специфічні ферменти для розкладання целюлози в складі деревини, залишаючи лігнін, через що тканина стає ламкою і набуває темного кольору.

Біологічною особливістю виду є стійкість до несприятливих умов та здатність розвиватися навіть у субстратах, оброблених консервантами.

У сільськогосподарському виробництві цей вид є небезпечним для багаторічних насаджень, де він проникає через пошкодження та тріщини в корі.

Перші ознаки ураження часто непомітні зовні, проте всередині деревини починається активний процес руйнування волокон.

Характерною візуальною ознакою є поява плодових тіл, які мають вигляд м'ясистих капелюшків з лусочками коричневого кольору на поверхні.

При розрізі уражена деревина стає крихкою, розпадається на кубики або пластини, що є типовим проявом бурої гнилі.

Гіменофор (нижня частина капелюшка) має пластинчасту структуру з характерними зазубринами, які нагадують зубці пилки.

Міцелій гриба утворює густу сітку всередині деревини, яка при інтенсивному розвитку може проявлятися на поверхні у вигляді білих плівок.

Розвиток патогену стимулюється наявністю вологи, проте гриб виявляє надзвичайну адаптивність до помірно сухого середовища.

Основним шляхом поширення є спори, які переносяться повітряними потоками на великі відстані та осідають у вразливих місцях дерев.

Наявність старих пнів, залишків деревини або неякісно оброблених дерев’яних підпор у саду значно підвищує ризик інфікування культурних рослин.

Сприятливим чинником є наявність механічних пошкоджень стовбура або місць спилів, які не були вчасно ізольовані від зовнішнього середовища.

Температурні коливання та висока вологість повітря активізують вегетацію грибниці та процес плодоношення гриба.

Головна шкода полягає у зниженні міцності деревини, що робить дерева вразливими до вітролому та механічних навантажень.

Ураження кореневої системи або стовбура призводить до порушення обміну речовин у рослині, що спричиняє поступове в’янення та загибель.

Гриб може спричинити значні економічні збитки, знищуючи дерев’яні інфраструктурні об’єкти в садах та господарствах.

Швидке поширення спор у саду створює загрозу для всіх поруч розташованих плодових та декоративних культур.

Деревина, уражена цим грибом, втрачає свою цінність та стає джерелом постійної інфекції на ділянці.

Найважливішим етапом контролю є повна санітарна обробка ділянки: видалення та спалювання всіх уражених частин дерев разом із пнями.

При проведенні обрізки садових дерев важливо дезінфікувати інструмент і обробляти місця зрізів спеціальними фунгіцидними пастами.

Для захисту дерев’яних конструкцій слід застосовувати якісні антисептики, що запобігають проникненню спор у структуру матеріалу.

Необхідно підтримувати високий рівень агротехніки, що забезпечує стійкість дерев до різноманітних патогенів та шкідників.

• Своєчасна обробка ран на корі дерев.
• Регулярний огляд стовбурів на наявність грибних тіл.
• Видалення хворої деревини з території саду.
• Використання фунгіцидів при догляді за деревами.