Неофябреоз яблуні

На корі гілок і штамбів утворюються характерні вдавлені плями, які з часом можуть розширюватися, викликаючи некроз тканин.

Пізніше на пошкодженій корі з'являються дрібні, злегка опуклі плодові тіла світлого або бежевого забарвлення.

На плодах спостерігається поява коричневих плям, що поступово поглиблюються, перетворюючись на вогнища гниття.

Дуже часто симптоми на яблуках мають вигляд концентричних кіл, що нагадують очі, за що хворобу називають гниллю «бичаче око».

• Вдавлені некротичні плями на корі гілок.
• Формування апотеціїв (плодових тіл гриба) на уражених ділянках.
• Коричнева гниль на плодах, що швидко розвивається під час зберігання.
• Зсихання та відмирання окремих гілок при кільцевому ураженні кори.
• Поява симптомів гниття безпосередньо перед збором врожаю.

Збудником захворювання є патогенний сумчастий гриб Neofabraea malicorticis, що також класифікується як Pezicula malicorticis.

Цей мікроорганізм спеціалізується на ураженні кори стовбурів, гілок, а також тканин плодів яблуні та груші.

Ураження відбувається в умовах підвищеної вологості, коли суперечки гриба активно розносяться вітром та краплями дощу на здорові ділянки рослини.

Патоген зберігається в тканинах дерева протягом усього року, особливо в місцях старих виразок, що робить його вкрай небезпечним постійним мешканцем саду.

Гриб розвивається повільно, тому часто візуальні симптоми з'являються через довгий час після моменту первинного інфікування.

Найбільш сприятливими умовами для розвитку інфекції є прохолодна і дощова погода під час вегетаційного періоду, особливо в кінці літа.

Підвищена вологість повітря є критичним фактором для проростання спор гриба та їх проникнення в епідерміс плодів та кору.

Загущені крони дерев, які погано провітрюються, створюють ідеальні мікрокліматичні умови для розмноження патогена.

Наявність ран на деревах, завданих обрізкою або комахами, значно полегшує проникнення грибниці вглиб деревини.

Тривала волога осінь сприяє масовому розповсюдженню інфекції, навіть якщо яблука виглядають здоровими в момент зняття з дерева.

Основна шкода проявляється у значних втратах врожаю при зберіганні, оскільки заражені плоди швидко стають непридатними для вживання.

Тривале ураження кори призводить до загибелі гілок та суттєвого зниження продуктивності всього дерева яблуні.

Інфекція може накопичуватися в саду, перетворюючи дерева на постійні джерела поширення хвороби для інших насаджень.

Заражені дерева стають менш стійкими до низьких температур, що веде до їх підмерзання взимку та подальшого послаблення.

Витрати на фунгіцидну обробку та санітарні заходи суттєво підвищують собівартість вирощування якісних плодів.

Ефективним заходом є постійна санітарна обрізка та видалення всіх гілок з ознаками некрозу для зниження інфекційного фону.

Використання фунгіцидів під час вегетації, особливо в критичні фази розвитку яблуні, допомагає стримати поширення спор.

Важливо своєчасно обробляти зрізи після обрізки садовим варом або спеціальними антисептичними засобами для запобігання зараженню.

Слід уникати загущених посадок і проводити регулярне формування крони для забезпечення хорошої вентиляції та світлового режиму.

Збір врожаю в суху погоду та швидке охолодження яблук після збору значно знижують ризик розвитку гнилі під час зберігання.