Мукор хіємаліс

Первинні ознаки ураження проявляються у вигляді появи пухнастого білого нальоту, який згодом стає сірим через масове утворення спорангіїв.

Тканини плодів або овочів під нальотом швидко розм'якшуються, втрачають свою щільність і перетворюються на вологу масу з неприємним запахом бродіння.

Поверхня плоду в місцях інфекції стає водянистою, шкірка легко проривається під тиском міцелію. Хвороба швидко охоплює весь плід, не залишаючи здорових ділянок.

Якщо розрізати заражений плід, видно, що грибниця глибоко проникає всередину, руйнуючи структуру м'якоті та висмоктуючи поживні речовини.

Спорангії гриба виглядають як дрібні чорні крапки, що рівномірно розподілені по поверхні грибниці, створюючи ефект запиленості.

Збудником хвороби є гриб Mucor hiemalis, що належить до класу зигоміцетів. Цей мікроорганізм є широко поширеним сапротрофом, який за певних умов стає паразитом рослин.

Гриб утворює розвинений міцелій сірого кольору, що нагадує вату. Розмноження відбувається за допомогою спор, які формуються у спорангіях на кінцях гіф та легко переносяться вітром.

Структура міцелію не має септ, що є типовою особливістю зигоміцетів. Патоген має високу здатність до виживання у ґрунті завдяки утворенню стійких зигоспор.

Гриб здатний розщеплювати широкий спектр органічних речовин, використовуючи екзоферменти для руйнування клітинних стінок рослинних тканин. Це робить його вкрай агресивним при зберіганні врожаю.

Біологічна стійкість дозволяє йому існувати в різноманітних екосистемах, включаючи ґрунти холодних зон, звідки він і отримав свою назву.

Висока відносна вологість повітря є головним фактором розвитку епіфітотії. Патоген найкраще почувається у закритих приміщеннях з поганою вентиляцією.

Температурний оптимум для гриба становить +15...+25°C, проте він зберігає метаболічну активність при знижених температурах у сховищах.

Механічні пошкодження під час збору або транспортування продукції є головними «воротами» для проникнення гриба в тканини овочів.

Порушення сівозміни сприяє накопиченню спор у ґрунті. Залишки рослин, що не були прибрані вчасно, слугують живильним середовищем для патогену.

Висока щільність посадок, що перешкоджає нормальній циркуляції повітря, створює мікроклімат, ідеальний для проростання спор гриба.

Основна шкода від Mucor hiemalis — це швидке псування великих партій продукції під час зберігання. Хвороба може призвести до втрати до 50% врожаю за короткий термін.

Продукція, уражена мукором, втрачає будь-яку товарну цінність. Навіть часткове ураження плоду робить його непридатним для вживання через наявність токсичних продуктів життєдіяльності гриба.

При зберіганні коренеплодів та овочів хвороба сприяє розповсюдженню вторинних бактеріальних інфекцій, які остаточно знищують продукцію.

Насіння, заражене грибом, має вкрай низьку енергію проростання, що призводить до зрідженості посівів на полі.

Фінансові збитки господарств через необхідність пересортування врожаю та утилізації гнилої продукції часто виявляються значними.

Профілактика починається з ретельного очищення та дезінфекції складських приміщень перед закладанням нового врожаю на зберігання.

Важливо забезпечити якісну сушку продукції перед закладанням. Зайва волога — головний союзник гриба Mucor hiemalis у сховищі.

Дотримання правил агротехніки, зокрема своєчасне збирання врожаю без пошкоджень, значно знижує ризик інфікування продукції.

Використання фунгіцидних протруйників для посівного матеріалу допомагає запобігти зараженню молодих проростків ґрунтовою інфекцією.

• Дотримання сівозміни.
• Видалення рослинних залишків.
• Регулярне провітрювання складів.
• Контроль цілісності шкірки плодів.