Мукор цирцинеллоїдес

Первинною ознакою зараження є поява білого або сірого пухнастого нальоту, який поступово темніє в міру дозрівання спор гриба.

Тканини рослин або плодів у місці ураження стають м'якими, втрачають структурну цілісність і перетворюються на водянисту масу.

Характерною особливістю є відсутність специфічних плям на початковому етапі — гниль часто поширюється по всій площі поверхні надзвичайно швидко.

При розрізі ураженого плоду можна побачити інтенсивний розвиток грибниці всередині, що супроводжується появою неприємного затхлого запаху.

Інфекція поширюється вогнищами, захоплюючи сусідні плоди, що призводить до псування цілих контейнерів або партій продукції за короткий час.

Mucor circinelloides — це мікроскопічний гриб класу зигоміцетів, який є поширеним збудником гнилей сільськогосподарських культур.

Патоген веде сапротрофний спосіб життя, але при наявності сприятливих умов здатний переходити до паразитичного зараження живих тканин рослин.

Міцелій гриба характеризується інтенсивним ростом, що призводить до формування густого нальоту, який нагадує вату або пух на поверхні субстрату.

Гриб активно розмножується спорами, які утворюються у великій кількості всередині спорангіїв та легко розносяться вітром на великі відстані.

Біологія цього гриба передбачає швидку ферментативну деградацію целюлози та пектинових речовин, що сприяє швидкому руйнуванню клітинних стінок.

Висока вологість повітря, що перевищує 85 відсотків, є основним чинником, який стимулює активне проростання спор гриба.

Оптимальна температура для розвитку патогену становить близько +20…+25 градусів за Цельсієм, проте він також активний у ширшому температурному діапазоні.

Погана вентиляція в місцях зберігання врожаю створює сприятливе середовище для накопичення вологи та розвитку міцелію.

Наявність мікротріщин, подряпин або інших механічних пошкоджень на шкірці плодів є «вхідними воротами» для проникнення гриба в тканини.

Порушення режимів зберігання та перепади температур, що викликають конденсацію вологи на продукції, значно прискорюють інфекційний процес.

Основна шкодочинність полягає у масовій псуванні плодоовочевої продукції під час її зберігання, транспортування та реалізації.

Гриб вражає широкий перелік культур, включаючи коренеплоди, фрукти, ягоди, а також зерно та продукти його переробки.

Процес гниття відбувається дуже швидко, що ускладнює своєчасну ізоляцію хворих плодів та призводить до великих фінансових втрат.

Продукти метаболізму гриба можуть змінювати органолептичні властивості продукції, роблячи її непридатною для переробки чи споживання.

Наявність спор гриба у повітрі складських приміщень створює ризик швидкого перенесення інфекції на здорові партії врожаю.

Головним заходом профілактики є суворе дотримання оптимальних умов зберігання: низької вологості та стабільної температури.

Регулярна санітарна обробка та дезінфекція овочесховищ допомагає значно зменшити інфекційний фон у приміщеннях.

Сортування врожаю перед закладанням на зберігання дозволяє видалити пошкоджені плоди, які можуть стати джерелом поширення гриба.

Дотримання правил агротехніки при збиранні врожаю, що мінімізує пошкодження плодів, є запорукою стійкості продукції до ураження.

Застосування сучасної вентиляційної системи дозволяє підтримувати сухе середовище, в якому розвиток мукорових грибів стає неможливим.