Моллізія попелясто-сіра

Первинною ознакою інфекції є поява дрібних, пласких плодових тіл — апотеціїв, що мають попелясто-сірий або білястий колір. Вони часто групуються на поверхні відмерлої або ослабленої кори.

Уражені ділянки стовбурів та гілок змінюють колір, стаючи темнішими. З часом спостерігається розтріскування кори та її поступове відшарування від деревини, що свідчить про глибоке проникнення грибниці.

За умови високої вологості на місцях ураження можна помітити споровий наліт, який вказує на активну фазу життєдіяльності гриба та можливість подальшого поширення інфекції.

Поступово тканини під корою стають м'якими та крихкими внаслідок руйнування клітинних стінок грибними ферментами. Це супроводжується локальним відмиранням частин рослини.

В запущених випадках хвороба призводить до утворення глибоких виразок, через які в деревину потрапляють інші патогени, прискорюючи загальне всихання дерева.

Збудником є сумчастий гриб Mollisia cinerea, який належить до порядку Helotiales. Він широко поширений у природі та спеціалізується на розкладанні лігніну та целюлози в деревині.

Гриб розмножується шляхом формування апотеціїв, де утворюються сумкоспори. Вони розносяться вітром і дощем, потрапляючи на нові ділянки саду, особливо на пошкоджені поверхні дерев.

Біологічною особливістю збудника є його здатність тривалий час існувати у вигляді сапротрофа, переходячи до паразитизму лише за умов ослаблення захисних функцій рослини.

Грибниця патогена глибоко проникає в судини рослини, порушуючи нормальний рух соків. Це створює сприятливі умови для накопичення продуктів життєдіяльності гриба, токсичних для дерева.

Висока адаптивність дозволяє Mollisia cinerea витримувати значні коливання зовнішніх факторів, що робить її досить живучим та небезпечним об'єктом у плодових садах.

Основним драйвером розмноження гриба є надмірна вологість. Затяжні дощі, тумани та відсутність провітрювання крони створюють ідеальний мікроклімат для проростання спор.

Оптимальна температура для розвитку становить 15–22 градуси за Цельсієм. У цей період інтенсивність утворення нових плодових тіл досягає максимуму, що призводить до різкого зростання інфекційного фону.

Наявність ран на стовбурах та скелетних гілках, які виникають внаслідок обрізки або дії шкідників, є критичним фактором ризику, що відкриває шлях для спорової інфекції.

Загущені посадки, де спостерігається застій повітря та недостатня інсоляція, стимулюють розвиток гриба, оскільки волога на поверхні кори не встигає випаровуватися протягом дня.

Зниження резистентності рослин через дефіцит поживних елементів або дію стресових кліматичних умов полегшує проникнення патогена в глибинні шари кори.

Хвороба завдає значної шкоди структурі деревини, перетворюючи її на пухку масу. Це суттєво знижує міцність гілок, що може призвести до їх ламання під вагою врожаю чи снігу.

Внаслідок ураження провідних тканин порушується живлення дерева, що призводить до поступового зниження врожайності та передчасного скидання листя в період вегетації.

Тривале перебування гриба на дереві провокує утворення обширних некрозів, які можуть стати причиною загибелі цілих гілок або навіть всього дерева при поширенні на штамб.

Пошкоджені дерева стають осередком розмноження патогену, що загрожує здоровим насадженням поблизу, особливо в розплідниках та інтенсивних садах.

Економічна шкода полягає у втраті товарного вигляду плодів через загальне ослаблення дерева та необхідності дороговартісних заходів з лікування або видалення хворих рослин.

Санітарна обрізка, яка включає видалення всіх хворих, підсохлих або пошкоджених гілок із обов'язковим подальшим спалюванням, є найефективнішим методом обмеження розповсюдження.

Дезінфекція місць зрізів за допомогою фунгіцидних паст або мідьвмісних препаратів надійно захищає відкритою деревину від заселення спорами Mollisia cinerea.

Регулярне внесення мікро- та макроелементів сприяє зміцненню імунної системи дерев, дозволяючи їм ефективніше протистояти грибним інфекціям.

Побілка стовбурів вапном із додаванням фунгіцидів допомагає усунути спори, що знаходяться у тріщинах кори, та захищає від температурних стресів.

• Систематичний огляд кори дерев навесні та восени.
• Використання дезінфікованого садового інструменту.
• Оптимізація системи зрошення саду.