Моллізіоз

Первинні ознаки проявляються у вигляді появи плям різної форми на листках та стеблах, які часто мають розмиті межі та бурий забарвлення.

У вологих умовах на місці уражень утворюються дрібні чашоподібні плодові тіла світло-сірого або кремового кольору, які добре помітні при огляді.

Листя, уражене інфекцією, починає передчасно жовтіти, скручуватися та опадати, що суттєво зменшує загальну фотосинтетичну площу рослини.

На пагонах з’являються некротичні ділянки, які з часом можуть призвести до розтріскування кори та передчасного відмирання цілих частин рослин.

При сильному ураженні спостерігається загальна затримка росту та розвитку, рослини виглядають пригніченими та втрачають свою природну декоративність або врожайність.

Збудником захворювання є гриби роду Mollisia, які зазвичай відносяться до групи сапротрофів, але за певних умов можуть переходити до паразитування на ослаблених тканинах.

Цикл розвитку гриба включає формування сумчастої стадії у вигляді дрібних апотецій, які розвиваються на відмерлих частинах рослин, що лежать на землі.

Мікроскопічні спори гриба легко переносяться повітряними масами та краплями дощу на нові ділянки, заражаючи здорові рослини в радіусі розповсюдження.

Гриб зберігається в ґрунті та на залишках рослинності протягом тривалого часу, що робить його важким для повного викорінення з ділянки.

Цей мікроорганізм активно бере участь у розкладанні целюлози, тому часто концентрується там, де накопичується багато вологої рослинної органіки.

Основною причиною активного поширення моллізіозу є підвищена вологість навколишнього середовища, особливо тривалі періоди дощів або туманів.

Загущені посіви та відсутність догляду за дренажем ґрунту створюють сприятливе мікросередовище для проростання спор патогенного гриба.

Недостатня вентиляція та застій повітря всередині крон дерев або кущів сприяють швидкому накопиченню інфекційного навантаження.

Наявність товстого шару опалого листя та невидалених залишків рослин дозволяє грибу успішно перезимувати та почати розмноження ранньою весною.

Слабкий стан рослин, спричинений нестачею поживних речовин або пошкодженнями, робить їх легкою здобиччю для агресивного міцелію.

Зниження інтенсивності фотосинтезу через ураження листового апарату призводить до падіння загального рівня врожайності та якості плодів.

Захворювання негативно впливає на загальний імунітет рослин, роблячи їх більш схильними до впливу інших хвороб та шкідників протягом сезону.

Передчасне опадання листя послаблює рослину перед зимовим періодом, що може призвести до підмерзання в умовах низьких температур.

Уражені плоди часто втрачають свої смакові якості та стають непридатними для тривалого зберігання через розвиток вторинних гнилей.

Витрати на заходи боротьби та лікування рослин значно підвищують собівартість продукції та знижують рентабельність вирощування культури.

Головним заходом боротьби є санітарне очищення ділянки від усіх рослинних залишків, де гриб може зберігати свою життєздатність до наступного сезону.

Регулярне проріджування та обрізка забезпечують належну вентиляцію та освітлення внутрішньої частини рослин, що перешкоджає росту гриба.

Ефективними є своєчасні профілактичні обприскування фунгіцидами, особливо у періоди підвищеної вологості та частих опадів.

• Використання препаратів на основі міді для захисту уражених ділянок.
• Покращення дренажу ґрунту для запобігання надмірному накопиченню вологи.
• Збалансоване мінеральне живлення для підвищення стійкості імунної системи рослин.

Слід також уникати травмування кори та гілок, оскільки будь-яка рана на рослині є вхідними воротами для інфекції Mollisia.