Масарієвий некроз

Найпершою ознакою є поява темних, видовжених плям на верхній частині гілок, які з часом стають чорними через спороношення.

Кора в місцях ураження поступово відмирає, розтріскується та відшаровується, відкриваючи доступ до внутрішніх тканин для інших вторинних інфекцій.

Листя на інфікованих гілках втрачає тургор, стає жовтим і передчасно опадає, що призводить до загального виснаження рослини.

При детальному огляді на корі можна помітити дрібні темні плодові тіла, що виступають через тріщини у вигляді характерних горбків.

Хвороба найчастіше починається з дрібних гілок, але поступово переходить на великі скелетні гілки та навіть стовбур дерева.

Збудником захворювання є аскоміцетовий гриб Splanchnonema platani (раніше відомий як Massaria inquinans), який спеціалізується на ураженні деревини.

Цей гриб поводиться як некротрофний патоген, що поступово колонізує тканини кори та лубу, викликаючи локальну загибель клітин.

Розвиток патогену відбувається всередині кори, де він утворює численні аскостроми, що забезпечують подальше розповсюдження спор.

Гриб здатний тривалий час зберігатися в стані спокою в уражених гілках, активізуючись при зміні погодних умов або послабленні дерева.

Патогенез включає виділення грибом специфічних ферментів, які руйнують клітинні стінки, полегшуючи проникнення міцелію глибше в деревину.

Сприятливим фактором для розвитку гриба є тривала волога погода, яка необхідна для виходу спор з плодових тіл.

Ослаблені дерева, що знаходяться в умовах стресу від посухи або забрудненого міського повітря, мають значно менший імунітет до збудника.

Відсутність правильного формування крони та наявність ран після неправильного обрізання відкривають «ворота» для інфекції.

Висока щільність посадки та погана вентиляція крон створюють мікроклімат, що сприяє швидкому поширенню інфекції в насадженнях.

Температура навколишнього середовища близько 20 градусів Цельсія є найбільш сприятливою для швидкої колонізації тканин грибницею.

Масарієвий некроз є серйозною загрозою для платанів, що призводить до поступового відмирання значних частин крони.

Хвороба знижує декоративну цінність міських насаджень, створюючи вигляд занедбаності та хворобливості дерев.

Велика небезпека полягає в тому, що уражені гілки стають крихкими та можуть несподівано обламуватися під час вітру.

Постійне ураження призводить до поступового висихання дерева, що в кінцевому результаті потребує його видалення.

Економічні втрати включають витрати на догляд, обрізку, вивезення хворої деревини та заміни загиблих дерев у паркових зонах.

Вирішальне значення для боротьби має санітарне обрізання, яке потрібно проводити з видаленням усіх хворих ділянок з захопленням здорової тканини.

Необхідно ретельно дезінфікувати інструменти спиртом або іншими розчинами після кожного контакту з інфікованим деревом.

Важливо підтримувати загальний життєвий тонус дерев через регулярне поливання та підживлення, що допомагає рослині протистояти хворобі.

Використання фунгіцидів під час вегетаційного періоду може бути ефективним для захисту здорових частин крони від спороношення.

• Регулярне обстеження стану насаджень.
• Видалення хворих гілок нижче місця ураження.
• Спалювання або утилізація ураженої деревини.
• Мінімізація травмування кори при догляді.