Марсоніна шовковиці

Головною ознакою захворювання є утворення характерних плям на листках шовковиці. Спочатку вони виглядають як дрібні округлі або кутасті плями коричневого забарвлення.

Згодом ці плями збільшуються в розмірах та можуть зливатися, охоплюючи значну площу листкової пластинки. Уражені тканини з часом засихають та іноді розтріскуються.

На нижній поверхні листа в місцях розвитку плямистості з’являються спороложа гриба, що мають вигляд дрібних світлих подушечок або крапок.

Масове ураження призводить до передчасного пожовтіння та опадіння листя вже в середині літа, що суттєво послаблює життєздатність дерева.

У випадках сильного зараження спостерігається відмирання верхівок молодих пагонів та бруньок, що негативно впливає на загальний розвиток рослини.

Збудником цієї хвороби є гриб-патоген Marssonina necans. Це паразит, що спеціалізується на тканинах листя та молодих пагонів шовковиці.

Патоген належить до групи недосконалих грибів, що поширюються за допомогою конідій через вітер, дощ або комах-шкідників.

Джерелом первинної інфекції є опале листя, у якому гриб успішно зимує у формі міцелію або спор до настання наступного сезону.

Навесні, за сприятливих умов, збудник починає активне розмноження, вражаючи нові пагони, що активно ростуть у цей період.

Життєдіяльність гриба прямо залежить від рівня вологості повітря та наявності крапельної вологи, необхідної для проростання спор у тканини господаря.

Розвитку хвороби сприяє тепла, дощова погода навесні та влітку. Надмірна вологість повітря створює ідеальні умови для швидкого розповсюдження спор.

Погана вентиляція крони через занадто густі насадження створює мікроклімат із підвищеною вологістю, що значно прискорює зараження дерев.

Накопичення рослинних залишків під деревами забезпечує постійний запас інфекції, який активізується при перших теплих днях.

Ослаблені рослини, що мають дефіцит поживних елементів, найбільш вразливі до ураження марсоніною порівняно зі здоровими екземплярами.

Пік хвороби часто припадає на другу половину літа, коли температурний режим та вологість стають оптимальними для розвитку грибкових процесів.

Головна шкода полягає в порушенні процесу фотосинтезу через загибель значної частини листкової поверхні, що призводить до виснаження рослини.

Передчасне скидання листя перешкоджає нормальному визріванню деревини, що робить пагони чутливими до низьких температур в зимовий період.

Зниження загальної врожайності ягід стає прямим наслідком зниження обміну речовин в ураженому дереві та погіршення його загального стану.

Тривале ураження протягом кількох сезонів веде до поступового відмирання гілок та загального пригнічення росту дерева.

Фермерські господарства зазнають прямих збитків через необхідність додаткових обробок фунгіцидами та втрату товарної якості продукції.

Основним заходом боротьби є обов'язкове збирання та спалювання опалого листя восени, що мінімізує кількість інфекції на наступний рік.

Необхідно проводити регулярне санітарне обрізування, видаляючи хворі гілки для поліпшення циркуляції повітря в кроні дерева.

Для профілактики навесні, до початку розпускання бруньок, ефективним є обприскування дерев препаратами на основі міді.

Під час активної вегетації при виявленні перших симптомів застосовують фунгіциди системної дії, дотримуючись регламентів безпеки.

• Підтримання оптимальної густоти посадки
• Регулярне підживлення для зміцнення імунітету дерева
• Боротьба зі шкідниками, що пошкоджують цілісність тканин