Лолофодерміоз хвої

Первинною ознакою ураження є поява на хвої плям жовтуватого кольору, що згодом переходять у некротичні ділянки бурого відтінку.

Через певний час уражена хвоя стає крихкою, набуває характерного сіро-коричневого кольору та масово опадає на землю.

При детальному огляді на сухій хвої можна помітити чорні поперечні лінії або дрібні крапки, що є зрілими плодовими тілами гриба.

Найчастіше хвороба проявляється з нижніх ярусів крони, поступово піднімаючись вище, що створює типовий малюнок ураження.

Наприкінці сезону хвоя виглядає сухою та знебарвленою, що суттєво псує загальний вигляд дерева та знижує його життєздатність.

Збудником захворювання є сумчастий гриб Lophodermium australe, що належить до небезпечних фітопатогенів хвойних порід дерев.

Інфекція проявляється через формування плодових тіл (апотеціїв) на поверхні хвої, які є джерелом подальшого розповсюдження спор гриба.

Життєвий цикл паразита тісно пов'язаний із вологістю та температурою, що дозволяє йому активно розвиватися протягом вегетаційного періоду.

Даний патоген уражає переважно різні види сосни, поступово заселяючи хвою та викликаючи порушення її внутрішніх біологічних процесів.

Міцелій гриба проникає у тканини хвої, що призводить до поступового відмирання клітин та подальшої загибелі хвоїнок.

Сприятливим середовищем для розвитку гриба є тривала волога погода та помірна температура повітря, характерна для весни та осені.

Занадто густі посадки, де переважає застій повітря, створюють ідеальні умови для проростання спор та швидкого поширення хвороби.

Ослаблені рослини, що мають дефіцит поживних речовин або знаходяться у стресових умовах, уражаються набагато швидше за здорові дерева.

Поширення інфекції здійснюється повітряно-крапельним шляхом, причому спори здатні долати значні відстані за наявності вітру.

Накопичення опалої хвої під деревами є основним джерелом інфекції, де патоген зберігається протягом несприятливого зимового періоду.

Лолофодерміоз хвої завдає значної шкоди декоративним насадженням, роблячи дерева непривабливими та хворобливими на вигляд.

У лісових розплідниках хвороба спричиняє масову загибель сіянців, що призводить до великих фінансових втрат для господарства.

Постійна втрата хвої призводить до порушення фотосинтезу, внаслідок чого дерево втрачає стійкість до несприятливих погодних умов.

Ослаблені патогеном дерева стають легкою мішенню для вторинних шкідників, що остаточно знищують рослину за короткий час.

Сильне ураження може призвести до повного всихання крони, що робить неможливим відновлення декоративності або росту дерева.

Першочерговим заходом є своєчасне прибирання та спалювання опалої хвої, оскільки вона є головним резерватом інфекції на ділянці.

Важливо забезпечити правильну агротехніку догляду: дотримання оптимальної відстані між рослинами та регулярне проріджування крон.

Застосування фунгіцидних засобів на основі міді є ефективним методом стримування розвитку гриба у весняний період перед активним ростом.

Підвищення імунітету хвойних шляхом внесення мікродобрив дозволяє рослинам краще протистояти негативному впливу грибкової інфекції.

• Систематична санітарна обробка крони дерев.
• Застосування фунгіцидів системної дії навесні.
• Видалення та знищення сильно уражених гілок.