Ламія Кунце

Основним симптомом є формування вдавлені ділянок некрозу на корі, які можуть мати різну конфігурацію залежно від віку ураження.

Кора в місцях розвитку гриба поступово відмирає, стає шорсткою, темною і починає розтріскуватися, оголюючи підлеглі шари деревини.

На поверхні відмерлих ділянок можна побачити дрібні плями — це плодові тіла збудника, які формуються в другій половині вегетаційного періоду.

Рослина реагує на пошкодження пригніченням росту пагонів, зміною забарвлення листя на передчасне жовте та поступовим засиханням окремих гілок.

У випадках, коли некроз оперізує стовбур або гілку, відбувається повне припинення руху поживних речовин, що призводить до швидкої загибелі органу.

Збудником цієї хвороби є гриб Lahmia kunzei, який спеціалізується на ураженні кори та тканин коріння та стовбурів листяних дерев.

Цей мікроорганізм належить до групи патогенів, що вражають камбіальний шар, поступово руйнуючи провідні шляхи живлення рослини.

Гриб здатний проникати всередину через найменші пошкодження цілісності кори, що робить дерева з механічними травмами основними об’єктами ураження.

Життєвий цикл гриба нерозривно пов'язаний з вологими періодами, коли спори патогена стають найбільш активними та мобільними в навколишньому середовищі.

Біологія Lahmia kunzei дозволяє йому успішно зимувати в уражених тканинах дерева, відновлюючи свою активність з приходом весняного тепла.

Висока вологість повітря та помірна температура є ідеальними умовами для проростання спор гриба на поверхні кори дерев.

Місця зрізів, сонячні опіки та морозобоїни слугують основними точками входу інфекції в організм рослини.

Недостатня вентиляція крони через загущеність посадок створює стабільний мікроклімат, що сприяє накопиченню інфекційного фону.

Часті тумани та роси підтримують необхідний рівень вологості, який потрібен грибу для виходу на поверхню та спороношення.

Слабкий імунітет дерев через дефіцит поживних речовин робить їх більш чутливими до колонізації паразитичним грибом.

Головна шкода від Lahmia kunzei проявляється у значному зниженні продуктивності плодових насаджень та якості врожаю.

Постійне виснаження деревини грибом призводить до того, що дерева стають крихкими та схильними до зламу під час сильного вітру.

Хвороба має прихований характер розвитку, через що часто помічається садівниками лише тоді, коли частина дерева вже втрачена.

Заражені дерева стають джерелами спор для сусідніх здорових рослин, що сприяє епіфітотійному поширенню хвороби в саду.

Відновлення дерева після серйозного ураження є тривалим процесом, який часто не дає бажаного господарського результату.

Головним методом контролю є своєчасна санітарна обрізка та спалювання всіх заражених гілок, щоб усунути джерело інфекції.

Дезінфекція інструментів після роботи з хворими деревами є обов'язковою процедурою для запобігання переносу спор на здорові рослини.

Обробка місць зрізів фунгіцидами та використання садового вару допомагають захистити відкриті тканини від проникнення патогенів.

Підтримання належного агротехнічного стану, включаючи регулярне підживлення та полив, зміцнює природний захисний бар'єр дерева.

• Регулярно оглядайте стовбури та скелетні гілки навесні та восени.
• Забезпечуйте проріджування крони для покращення циркуляції повітря.
• Використовуйте профілактичні обприскування фунгіцидами на основі міді.