Кабатіноз

Перші візуальні ознаки кабатінозу проявляються на кінчиках молодих пагонів, які починають жовтіти, а згодом набувають бурого або коричневого відтінку.

Уражена хвоя з часом осипається, оголюючи гілки, що надає рослині неохайного та хворобливого вигляду.

На відмерлих ділянках кори та хвої навесні можна помітити дрібні подушечки спороношення гриба, що часто мають кремовий колір.

Хвороба часто супроводжується всиханням окремих гілок, що порушує загальну архітектуру крони декоративних дерев і чагарників.

На відміну від інших хвороб, кабатіноз найчастіше вражає саме річні прирости, поступово просуваючись углиб куща.

Збудником захворювання є гриб-аскоміцет з роду Kabatina, найчастіше зустрічається вид Kabatina juniperi.

Гриб відноситься до недосконалих грибів і веде паразитичний спосіб життя, вражаючи живі тканини рослин родини кипарисових.

Інфекція зберігається в уражених тканинах пагонів та хвої у вигляді міцелію, який здатний перезимувати навіть при низьких температурах.

Поширення спор відбувається переважно з краплями дощу, вітром, а також при контакті інструментами під час обрізки.

Біологія патогена тісно пов'язана з послабленням імунітету рослини-господаря, що робить його небезпечним для саджанців у розплідниках.

Розвитку інфекції сприяє висока вологість повітря та помірно тепла погода, характерна для весняного періоду.

Загущені посадки, де порушена циркуляція повітря, створюють ідеальний мікроклімат для проростання спор гриба на поверхні хвої.

Послаблення рослин через дефіцит поживних речовин, недостатній полив або механічні пошкодження підвищує ризик зараження.

Різкі перепади температур та весняні заморозки, що спричиняють мікротріщини на молодих пагонах, слугують «вхідними воротами» для патогена.

Наявність крапельної вологи на хвої протягом тривалого часу критично важлива для проростання конідій та подальшого зараження.

Кабатіноз завдає серйозної шкоди декоративним хвойним культурам, особливо ялівцям, знижуючи їхню ринкову вартість та естетичну привабливість.

За відсутності лікування хвороба може призвести до повної загибелі рослини, особливо якщо уражена значна частина крони.

Хронічна форма захворювання виснажує дерево, роблячи його вразливим для вторинних шкідників, таких як короїди.

У розплідниках поширення гриба призводить до вибракування великих партій посадкового матеріалу, що спричиняє значні економічні збитки.

Тривале ураження порушує процес фотосинтезу, через що рослина втрачає здатність до нормального приросту та розвитку.

Основою захисту є своєчасна санітарна обрізка та знищення уражених пагонів, на яких зимує інфекція.

Важливо регулярно проводити профілактичні обробки фунгіцидами, що містять мідь, навесні та восени.

• Дезінфекція садових інструментів після роботи з ураженими примірниками.
• Забезпечення оптимального режиму поливу без перезволоження зони коренів.
• Дотримання дистанції при посадці для покращення провітрювання.
• Використання системних фунгіцидів у період активного росту.

Для підвищення стійкості рослин необхідно проводити збалансовані підживлення, що зміцнюють імунітет хвої.

Застосування імуномодуляторів допомагає рослинам швидше відновлюватися після стресу та грибкової атаки.