Гіфодонція бузинова

Основною ознакою зараження є поява на корі тонких коркоподібних наростів, які спочатку виглядають як світлі плями, а згодом зливаються в суцільний наліт.

Кора в місцях розвитку гриба поступово втрачає свою еластичність, стає сухою та схильною до лущення. Іноді під ураженою ділянкою можна помітити ознаки розм'якшення тканини.

Часто гриб заселяє нижню сторону гілок, де мікроклімат є більш вологим. Саме там насамперед з'являється характерний світлий наліт, що має воскоподібну структуру.

Вражені гілки можуть поступово втрачати життєздатність. Листя на них стає меншим, ніж на здорових ділянках, а молоді пагони можуть передчасно зупинятися в рості.

При візуальному огляді можна помітити, що наліт виглядає як звичайна пліснява, проте при спробі зняти його він проявляє стійкість і щільне прикріплення до кори.

Збудником цієї хвороби є базидіальний гриб Hyphodontia sambuci, який належить до ряду гіменохетових. Цей мікроорганізм є дереворуйнівним грибом, що здебільшого веде сапротрофний спосіб життя на відмерлих частинах дерев.

Міцелій гриба проникає в тканини дерева, поступово руйнуючи кору та верхні шари деревини. Біологічно цей вид бере участь у кругообігу речовин, але в садах він діє як паразит, що виснажує рослину.

Інфекція поширюється переважно через базидіоспори, які переносяться вітром на великі відстані. Спори легко приживаються на пошкоджених ділянках стовбурів та гілок, особливо там, де є відкриті рани.

Плодові тіла мають специфічний вигляд білого або кремового нальоту, що щільно прилягає до поверхні кори. Це дозволяє грибу непомітно розвиватися протягом тривалого часу.

Розвиток патогену тісно пов'язаний з рівнем вологості. Велика кількість опадів або затінення окремих гілок створюють ідеальні умови для формування колоній гриба та поширення його спор.

Висока вологість повітря та погана вентиляція крони — головні чинники, що сприяють швидкому розмноженню гіфодонції бузинової. Загущені сади перебувають у зоні найвищого ризику.

Температурний режим в межах середніх значень вегетаційного періоду сприяє активному росту міцелію. Найбільш небезпечними є періоди затяжних дощів у весняно-осінній час.

Наявність ран на деревах після обрізки, граду або пошкоджень комахами створює сприятливі умови для проникнення інфекції вглиб деревини, де гриб починає руйнівну дію.

Зниження природного імунітету рослини через посуху або неправильне підживлення робить дерево вразливим до заселення грибом, навіть якщо спори потрапили на нього випадково.

Порушення агротехнічних норм, зокрема відсутність санітарної обрізки та видалення сухостою, дозволяє грибу накопичуватися в саду і щорічно вражати нові екземпляри рослин.

Головна шкода від цього гриба полягає в руйнуванні кори, що веде до послаблення захисних функцій дерева та його передчасного старіння.

Деревина під ураженою корою поступово втрачає механічну міцність, що робить гілки ламкими. Це створює загрозу обламування гілок під час сильного вітру або навіть під вагою власного врожаю.

Зменшення активної площі кори негативно позначається на живленні всієї рослини. Це призводить до зниження врожайності та якості плодів, які стають менш солодкими та дрібними.

У разі інтенсивного ураження штамба дерево може загинути протягом декількох сезонів. Це спричиняє значні збитки для садівників, особливо якщо уражаються цінні сорти плодових дерев.

Гриб також служить фактором, що приваблює інших шкідників, оскільки ослаблена кора стає легкою здобиччю для стовбурових комах-шкідників.

• Видалення хворих гілок із обов'язковим захопленням 10-15 см здорової деревини.
• Дезінфекція всіх інструментів після роботи з зараженими деревами спиртовими розчинами.
• Обробка місць зрізів садовими замазками з додаванням фунгіцидів на основі міді.
• Регулярне проріджування крони для забезпечення доступу повітря та світла.
• Використання біопрепаратів для обробки кори у період спокою рослин для запобігання поширенню спор.

Важливим заходом є своєчасне видалення відмерлої деревини з саду, оскільки вона стає резерватором інфекції для всього саду.

Підтримання здоров'я дерев через збалансоване харчування допомагає рослині краще загоювати власні мікротріщини, що само по собі є захистом від проникнення гриба.

Не залишайте пеньків при обрізці — саме через них гриб найчастіше проникає всередину стовбура, де боротьба з ним стає майже неможливою.

У разі масового ураження необхідно застосовувати фунгіциди з мідним купоросом для призупинення розвитку плодових тіл на поверхні кори.