Гномоніопсис каштана

Основним симптомом ураження є коричнева гниль плодів, яка часто виявляється вже після збору врожаю або під час розкриття горіха.

На поверхні молодих горіхів можуть з'являтися темні вдавлені плями, які з часом розростаються, охоплюючи всю поверхню плода.

На гілках та пагонах захворювання проявляється у вигляді некрозів і виразок, які викликають відмирання (висихання) дистальних частин гілок.

В умовах підвищеної вологості на уражених ділянках кори або плодах можна помітити появу білувато-рожевого нальоту, що представляє собою конідіальне спороношення гриба.

Листя на уражених гілках передчасно жовтіє і опадає, а при сильному розвитку інфекції спостерігається масове відмирання молодих пагонів.

Збудником хвороби є аскоміцетний гриб Gnomoniopsis smithogilvyi. Цей патоген спеціалізується на ураженні каштана посівного (Castanea sativa) та інших представників роду Castanea.

Гриб є ендофітом, що дозволяє йому тривалий час перебувати всередині тканин рослини, не проявляючи видимих симптомів до настання сприятливих умов для активного розмноження.

Патоген здатен зберігатися в опалому листі, залишках плодів та уражених гілках, звідки у вегетаційний період відбувається поширення спор.

Інфекційний цикл включає як статеве спороношення (сумкоспори), так і безстатеве (конідії), що забезпечує високу пластичність гриба у зараженні нових ділянок рослини.

Гриб проникає в тканини через ранові поверхні, природні отвори в тканинах або безпосередньо через епідерміс плодів, особливо в місцях пошкодження шкідниками.

Розвитку гриба сприяють тривалі періоди високої вологості повітря та помірно теплі температури протягом вегетаційного періоду.

Поширення спор патогену відбувається переважно під час дощів, коли краплі води переносять конідії на здорові частини крони.

Наявність у саду пошкоджень від комах-шкідників, таких як каштанова горіхотворка, значно підвищує ризик інфікування, оскільки відкриває «ворота» для гриба.

Загущені посадки, в яких порушена циркуляція повітря, створюють локальні зони підвищеної вологості, що сприяють активному спороношенню.

Стресові стани дерев, спричинені посухою або механічними пошкодженнями під час обрізки, роблять їх більш сприйнятливими до колонізації грибом.

Основна економічна загроза полягає у значній втраті товарної якості плодів, які стають непридатними для зберігання та вживання в їжу.

Хвороба викликає передчасне опадання горіхів, що призводить до прямого недобору врожаю та фінансових втрат виробників.

При систематичному ураженні крони дерева слабшають, знижується їхній річний приріст і здатність до плодоношення в наступні роки.

У запущених випадках спостерігається прогресуюче всихання скелетних гілок, що може призвести до повної загибелі дерева при накопиченні патогену.

Поширення інфекції в розплідниках ставить під загрозу створення здорового посадкового матеріалу, ускладнюючи розвиток галузі каштанівництва.

Ключовим методом профілактики є санітарна очистка саду: збір та обов'язкове знищення опалих плодів, листя та уражених гілок.

Рекомендується проводити регулярну обрізку крони для покращення провітрювання та видалення некротизованих пагонів, де зберігається основний запас інфекції.

Важливим аспектом захисту є боротьба зі шкідниками, насамперед із каштановою горіхотворкою, для зниження кількості вхідних отворів для гриба.

Застосування фунгіцидів у періоди найбільшої чутливості рослини може знизити рівень зараження, проте хімічні методи мають поєднуватися з агротехнічними.

Використання стійких сортів і створення оптимальних умов для росту та розвитку дерев є основою довгострокової стратегії захисту плантацій.