Гломус моссеа

Важливе зауваження: Glomus mosseae не є збудником хвороб рослин. Цей мікроорганізм належить до арбускулярно-мікоризних грибів, які живуть у симбіозі з корінням переважної більшості сільськогосподарських культур.

Гриб проникає в тканини кореня та утворює спеціальні органи — арбускули, через які відбувається активний обмін поживними речовинами між грибом та рослиною.

Цей процес значно підвищує здатність рослини поглинати воду та мінерали, зокрема фосфор, який важко засвоюється у звичайних умовах.

На відміну від патогенів, цей гриб не викликає гнилей чи некрозів, а навпаки — підвищує загальний імунітет та стійкість культури.

Міцелій гриба виходить далеко за межі кореневої системи, перетворюючись на своєрідне розширення, що постачає рослині ресурси з віддалених шарів ґрунту.

Найкращі умови для розвитку мікоризи створюються в ґрунтах з доброю структурою та помірною вологістю, що забезпечує необхідний рівень кисню.

Рослини, що ростуть на бідних на фосфор ґрунтах, набагато активніше залучають цей гриб до симбіозу, ніж рослини на добре удобрених ділянках.

Температурний режим ґрунту близько 20–25 градусів за Цельсієм є ідеальним для інтенсивного розростання гіф гриба навколо коріння.

Наявність у ґрунті великої кількості хімічних фунгіцидів може пригнічувати розвиток цієї корисної мікрофлори.

Постійний покрив ґрунту або відсутність глибокої оранки сприяють збереженню цілісності мікоризної сітки протягом тривалого часу.

Як такий, Glomus mosseae не завдає шкоди господарству, тому заходи боротьби проти нього не застосовуються в агрономічній практиці.

Єдиним аспектом є використання рослиною частини енергії (вуглеводів) на підтримання грибної колонії, що є природною інвестицією в розвиток.

Помилкове сприйняття коріння, вкритого мікоризою, як ураженого хворобою може призвести до непотрібного використання пестицидів.

Це, у свою чергу, знижує природну біологічну активність ґрунту та робить культури більш залежними від мінеральних добрив.

З агрономічної точки зору, відсутність мікоризи на корінні є більшою «шкодою» для врожаю, ніж її наявність.

Основним завданням агронома є підтримка та розмноження цього корисного симбіонта у ґрунті, а не його знищення.

Впровадження технологій мінімального обробітку ґрунту допомагає зберегти мережу гіф, необхідну для ефективного живлення рослин.

Рекомендується вносити біологічні препарати на основі мікоризних грибів під час посіву для прискорення колонізації кореневої системи.

• Органічне землеробство
• Уникнення надмірного використання фосфорних мінеральних добрив
• Збереження структури ґрунту
• Вибір стійких до обробки ґрунту сортів

Правильне управління ґрунтовою мікробіотою дозволяє досягти високих показників урожайності при меншому хімічному навантаженні на поле.