Фузаріозна суха гниль картоплі

Зовнішні ознаки ураження стають помітними лише через певний час після збору врожаю. На шкірці з'являються сірувато-бурі плями, які поступово вдавлюються всередину.

Поверхня ураженої ділянки поступово зморщується, утворюючи характерні концентричні кола. Внутрішня тканина бульби перетворюється на пухку, суху та трухляву масу.

У порожнинах, що утворюються в результаті руйнування тканин, з'являється грибковий наліт, який може мати білий, жовтуватий або рожевий відтінок.

Якщо розрізати заражену картоплину, можна чітко побачити межу між здоровою та хворою частинами. Суха гниль, на відміну від мокрої, майже не має запаху.

• Поява втиснутих плям на поверхні бульб.
• Сморщування шкірки із формуванням кілець.
• Утворення пухкого нальоту всередині пошкоджень.
• Зневоднення та висихання м'якоті бульби.
• Зменшення ваги картоплі внаслідок гниття.

Збудником цієї небезпечної хвороби є гриб Fusarium sambucinum. Цей патоген мешкає у ґрунті та на рослинних рештках, найчастіше вражаючи врожай у період тривалого зберігання.

Гриб належить до роду Fusarium і має здатність проникати всередину бульби через найменші тріщини, подряпини або пошкодження, завдані під час збирання врожаю.

Міцелій гриба інтенсивно розвивається у внутрішніх тканинах картоплі, висмоктуючи поживні речовини та руйнуючи структуру клітин. Уражені ділянки згодом колонізуються іншими мікроорганізмами.

Патоген відрізняється високою витривалістю до несприятливих умов середовища. Спори гриба можуть зберігати життєздатність у ґрунті протягом багатьох сезонів.

Біологічна адаптивність Fusarium sambucinum до різних умов ускладнює контроль хвороби без застосування інтегрованих методів захисту.

Оптимальні умови для розвитку хвороби — це температура в межах +15…+25°C та висока вологість повітря в овочесховищах. За таких параметрів гриб розвивається надзвичайно швидко.

Погана вентиляція в місцях зберігання призводить до утворення конденсату на бульбах. Це створює сприятливе середовище для проростання спор патогену.

Наявність механічних пошкоджень — головний фактор, що сприяє зараженню. Через ранки гриб безперешкодно проникає вглиб тканин картоплі.

Недостатнє просушування врожаю перед закладанням на зиму підвищує ризик масового поширення сухої гнилі в буртах або контейнерах.

Висока щільність укладання картоплі без доступу свіжого повітря провокує розвиток вогнищ, які згодом можуть знищити значну частину всього врожаю.

Фузаріозна суха гниль спричиняє величезні втрати врожаю картоплі. В окремих випадках під час зберігання може бути втрачено до половини всього обсягу продукції.

Хвороба робить бульби абсолютно непридатними для вживання в їжу. Крім того, заражена картопля втрачає свої посівні властивості, тому її не можна використовувати для висадки.

Економічні збитки зумовлені не лише фізичною втратою ваги продукції, а й витратами на сортування та вивезення відходів з овочесховищ.

Поширення збудника в ґрунті через інфіковані бульби робить неможливим використання ділянки для вирощування картоплі протягом кількох наступних років.

Суха гниль часто передує розвитку вторинних бактеріальних хвороб, що призводить до повного перетворення врожаю на гнилу масу з неприємним запахом.

Найважливішим заходом захисту є обережне збирання врожаю без пошкодження шкірки. Необхідно ретельно просушити картоплю перед закладкою на зберігання.

Важливо дотримуватися сівозміни: не вирощувати картоплю на одному місці частіше, ніж раз на 3–4 роки для зниження інфекційного навантаження на ґрунт.

Дезінфекція складських приміщень перед початком сезону є обов'язковою умовою для запобігання зараженню нового врожаю спорами гриба.

Підтримання низької температури зберігання (+2…+4°C) та забезпечення ефективної вентиляції суттєво уповільнює розвиток патогену.

Використання фунгіцидів для обробки насіннєвої картоплі перед посадкою та обробка бульб перед зберіганням є ефективними засобами контролю.