Фенестелла

Головною ознакою хвороби є поява некротичних ділянок на корі, які з часом стають місцем виходу плодових тіл гриба.

На поверхні кори чітко помітні дрібні отвори, через які відбувається викид спор, що надає корі специфічного перфорованого вигляду.

Уражена кора втрачає пружність, темніє, тріскається, а під нею спостерігається відмирання камбіального шару.

Часто в місцях розвитку гриба спостерігається камедетеча або передчасне відмирання окремих гілок крони дерева.

• дрібні отвори в корі;
• некротичні плями;
• розтріскування кори;
• усихання гілок.

Збудником захворювання є аскоміцетовий гриб Fenestella fenestrata, який найчастіше проявляється на ослаблених деревах.

Гриб веде переважно сапротрофний спосіб життя, але за сприятливих умов проявляє слабкі паразитичні властивості, руйнуючи тканини кори.

Життєвий цикл патогену включає утворення перитеціїв, які занурені в кору і забезпечують поширення інфекції через спори.

Поширення відбувається за допомогою вітру та дощових крапель, що переносять спори на здорові ділянки рослин.

Гриб здатний тривалий час виживати в мертвих рештках деревини, що робить його постійним компонентом мікобіоти в садах.

Найбільш сприятливими умовами для розвитку фенестелли є підвищена вологість повітря та погана вентиляція всередині крони.

Інфекція частіше вражає дерева, які отримали механічні пошкодження або постраждали від сонячних опіків та морозів.

Оптимальна температура для розвитку міцелію коливається в межах 15-25 градусів, що збігається з періодом активної вегетації.

Загущені посадки створюють мікроклімат, що сприяє швидкому проростанню спор на вологих ділянках кори.

Ослаблення імунітету дерева через посуху чи дефіцит поживних речовин робить його доступною мішенню для патогену.

Захворювання призводить до поступового відмирання гілок, що суттєво зменшує врожайність та життєздатність дерева.

При прогресуванні хвороби гриб може глибоко проникати в деревину, що робить стовбур крихким та вразливим до вітролому.

Втрата товарного вигляду плодів та самого дерева завдає значних економічних збитків господарствам.

Хвороба порушує провідні шляхи рослини, що негативно позначається на загальному рості та розвитку дерева протягом сезону.

Тривале перебування гриба на дереві робить його вразливим до вторинних інфекцій та комах-шкідників, що остаточно прискорює загибель.

Головним методом боротьби є вчасне проведення санітарної обрізки та видалення всіх уражених частин дерева.

Після обрізки всі свіжі рани повинні бути оброблені дезінфікуючими засобами або садовим варом для ізоляції від спор.

Профілактичне обприскування фунгіцидами на основі міді допомагає знизити інфекційне навантаження в саду навесні.

Необхідно підтримувати високий рівень агротехніки, забезпечуючи деревам збалансоване живлення для зміцнення імунітету.

Постійний моніторинг стану кори дозволяє виявити початкові ознаки зараження та негайно вжити захисних заходів.