Фелханера

Фелханера є родом лишайників, які часто помилково діагностують як інфекційну хворобу плодових або декоративних дерев.

На поверхні гілок та стовбурів виникають характерні дрібні плями, які можуть мати відтінки від світло-сірого до зеленуватого.

Плодові тіла лишайника виглядають як крихітні округлі утворення, що щільно прикріплені до кори дерева.

Візуально дерево виглядає вкритим нальотом, який має шорстку текстуру, що особливо помітно після вологої погоди.

Важливо відрізняти ці утворення від справжніх некрозів, оскільки фелханера не руйнує живі тканини під корою.

З біологічної точки зору фелханера не є хворобою або патогеном, а являє собою симбіотичний організм.

Лишайник складається з грибного міцелію, який забезпечує кріплення до субстрату, та фотосинтезуючих водоростей.

Цей організм не висмоктує сік з рослини і не виділяє токсинів, що робить його епіфітом, а не паразитом.

Розмноження відбувається спорами, які переносяться вітром і осідають на корі дерев у сприятливих умовах.

Систематика організму відноситься до аскоміцетових грибів, що живуть у симбіозі з водоростями.

Високий рівень вологості повітря та затіненість ділянки є головними умовами для активного розростання лишайника.

Загущені крони дерев, які не провітрюються, створюють ідеальний мікроклімат для поселення фелханери.

Особливо часто ці організми з'являються на старих деревах, де процес оновлення зовнішнього шару кори відбувається дуже повільно.

Регіони з частими туманами та великою кількістю опадів сприяють швидкому поширенню лишайників на деревах.

Відсутність санітарної обрізки та догляду за корою сприяє накопиченню лишайників на стовбурах.

Пряма шкода для росту чи розвитку дерева від фелханери відсутня, оскільки вона не є патогеном.

Проте, лишайники можуть створювати сприятливе середовище для зимівлі шкідників, таких як щитівки або кліщі.

Наявність густого шару лишайника може перешкоджати нормальному диханню кори дерева, хоча цей вплив є мінімальним.

Естетичний стан саду погіршується, якщо стовбури дерев масово вкриваються лишайниками, що виглядає неохайно.

Надмірна кількість лишайників часто вказує на те, що дерево є ослабленим іншими факторами середовища.

Профілактика полягає у забезпеченні належної аерації крони шляхом регулярного проведення санітарної та формувальної обрізки.

Механічна очистка кори від лишайників за допомогою щіток є найефективнішим способом зменшення їх кількості.

Побілка стовбурів вапняним розчином допомагає створити несприятливі умови для закріплення спор лишайників.

Підтримка загального імунітету рослин за допомогою збалансованого живлення та поливу запобігає передчасному старінню кори.

Використання хімічних фунгіцидів проти фелханери є неефективним і недоцільним, оскільки вона не є грибковим паразитом.