Борошниста роса клена

Головною ознакою зараження є поява білого порошкоподібного нальоту, який на початкових етапах виглядає як окремі білі плями на листках.

З часом наліт розростається, покриваючи всю площу листкової пластинки, що візуально нагадує розсипане борошно, звідки й пішла назва хвороби.

Пізніше колір нальоту змінюється на брудно-сірий або коричневий, і на ньому стають помітні чорні крапки — плодові тіла гриба, що дозрівають.

Уражені листки передчасно жовтіють, скручуються по краях і можуть опадати значно раніше терміну, що суттєво послаблює фізіологічний стан дерева.

Молоді пагони, уражені хворобою, зупиняються у рості, викривляються та набувають деформованого вигляду, втрачаючи здатність до нормального розвитку.

Збудником захворювання є вузькоспеціалізований гриб-паразит Erysiphe palczewskii, який паразитує на тканинах кленів протягом усього вегетаційного періоду.

Цей гриб розвиває поверхневий міцелій, що висмоктує поживні речовини безпосередньо з клітин епідермісу листя та молодих пагонів рослини-господаря.

Розмноження патогена відбувається за допомогою конідій, які активно поширюються вітром і забезпечують швидке зараження сусідніх дерев у насадженні.

Зимує гриб у вигляді клейстотеціїв — темних плодових тіл, які залишаються на опалому листі або в тріщинах кори дерев протягом усього холодного сезону.

Біологічна стійкість гриба до несприятливих умов робить його одним із найбільш поширених патогенів у лісових культурах клена ясенелистого.

Висока вологість повітря та тепла погода є основними факторами, що стимулюють проростання спор та розвиток міцелію гриба на рослині.

Найбільш інтенсивний розвиток хвороби спостерігається у другій половині літа, коли чергуються теплі дні та прохолодні ночі з рясними росами.

Загущені посадки, які не продуваються вітром, створюють стабільний мікроклімат, що сприяє накопиченню вологи та швидкому поширенню інфекції.

Неправильне застосування високих доз азотних добрив робить тканини клена більш м'якими та вразливими до проникнення гіфів паразитичного гриба.

Міські умови, такі як забруднення повітря та загальне послаблення дерев, значно знижують опірність рослин до впливу Erysiphe palczewskii.

Масове ураження борошнистою росою призводить до порушення фотосинтезу, через що дерево не отримує достатньої кількості енергії для підготовки до зими.

Декоративні якості кленів втрачаються, через що вони стають непривабливими для використання у ландшафтному озелененні парків та приватних територій.

Постійне ураження протягом декількох років призводить до виснаження енергетичних запасів дерева, що може спричинити його поступове засихання.

Зниження імунітету робить клен вразливим для багатьох інших патогенів, включаючи гриби-дереворуйнівники, що вражають стовбур та скелетні гілки.

У розплідниках хвороба спричиняє затримку росту саджанців, що подовжує термін вирощування посадкового матеріалу та підвищує собівартість продукції.

Основною профілактичною дією є своєчасне прибирання опалого листя восени, оскільки саме в ньому зберігається основне джерело інфекції на наступний рік.

Необхідно проводити санітарну обрізку хворих та сухих гілок, що забезпечує кращу циркуляцію повітря всередині крони та зменшує рівень вологості.

При виявленні перших ознак хвороби необхідно використовувати системні фунгіциди, що мають профілактичну та лікувальну дію проти борошнисторосяних грибів.

Підтримання оптимального рівня здоров'я дерев за допомогою збалансованого мінерального живлення дозволяє рослинам краще протистояти зараженню.

• Обприскування препаратами сірки або сучасними фунгіцидами триазолової групи.
• Використання біопрепаратів для обробки крони у період вегетації.
• Видалення сильно уражених пагонів, що не підлягають відновленню.