Ентомофторові гриби

Головним симптомом зараження є раптова смерть великої кількості шкідників. Тіла загиблих комах часто міцно прикріплені до поверхні листків або стебел рослин грибним міцелієм.

Зовнішній вигляд хворої комахи змінюється: вона втрачає забарвлення, стає млявою, а потім застигає в нетиповій позі (часто з піднятим догори черевцем).

На поверхні тіла загиблої комахи з часом з'являється характерний білий або сірий наліт, який складається з конідієносців та спор гриба, готових до поширення вітром або краплями дощу.

Якщо уважно оглянути колонію шкідників, можна побачити поодиноких особин у стадії деградації, які вже не рухаються, але ще зберігають форму тіла, що є чітким маркером активності ентомопатогенів.

При мікроскопічному аналізі тканин шкідника видно гіфи гриба, що повністю заповнюють порожнину тіла, поглинаючи поживні речовини та руйнуючи органи комахи зсередини.

Ентомофторові гриби (порядок Entomophthorales) — це унікальна група грибів, що спеціалізуються на паразитуванні на членистоногих. У сільському господарстві вони відіграють роль природних ворогів багатьох шкідників, а не є хворобою самих рослин.

Ці гриби є облігатними паразитами, що означає їх повну залежність від господаря — комахи. Вони вражають попелиць, трипсів, цикадок та інших комах, які завдають шкоди сільськогосподарським культурам.

Життєвий цикл гриба включає стадії активного поширення спор (конідій) за сприятливих умов та стадію спокою у вигляді товстостінних спор, що дозволяє їм виживати в несприятливому середовищі.

Ентомофторові гриби відрізняються високою видовою специфічністю. Це означає, що певний гриб вражає конкретний вид або групу споріднених комах, не завдаючи шкоди корисним ентомофагам.

Для агрономів ця група грибів є цінним інструментом біологічного захисту. Вони здатні самостійно зупиняти масові нашестя шкідників, якщо в агроценозі створені сприятливі умови.

Висока вологість повітря — критичний фактор для розповсюдження ентомофторових грибів. Вони масово розвиваються, коли вологість сягає 80% і вище протягом кількох днів.

Оптимальна температура для розвитку більшості видів знаходиться в межах +18...+24 °C. При зниженні або підвищенні температур активність грибів суттєво сповільнюється.

Загущені посіви створюють мікроклімат із підвищеною вологістю, що сприяє швидшому поширенню інфекції серед колоній шкідників порівняно з прорідженими посівами.

Наявність опадів у вигляді дрібного дощу або рясної роси сприяє тому, що спори легше прикріплюються до кутикули комахи і швидше проростають всередину її тіла.

Щільність популяції самого шкідника також має значення. Чим більше комах зосереджено на одній рослині, тим швидше відбувається перенос спор від однієї особини до іншої, викликаючи епізоотію.

Основна «шкода» — це помилкова ідентифікація агрономом природної загибелі шкідників від грибів як результату дії хімічних інсектицидів. Це може призвести до хибних висновків щодо ефективності захисних заходів.

В окремих випадках гриби можуть бути небезпечними для корисних комах, таких як бджоли або хижі жуки, тому важливо проводити моніторинг видового складу грибів перед використанням біопрепаратів.

Через надмірне використання пестицидів агрономи ризикують знищити природну популяцію цих корисних грибів, що робить посіви вразливими до повторних атак шкідників без захисту з боку біоти.

У випадках, коли спостерігається масова загибель комах, важливо розуміти, що це лише тимчасове явище, і якщо умови зміняться на посушливі, ефективність грибів різко впаде.

Ентомофторові гриби не пошкоджують самі рослини, проте їх присутність на культурі є доказом того, що екологічна система поля працює правильно і потребує мінімального втручання людиною.

Для збереження ентомофторових грибів слід мінімізувати використання фунгіцидів широкого спектру дії, які згубно впливають на корисну мікрофлору.

Інтегрований підхід передбачає проведення моніторингу перед обробкою посівів інсектицидами. Якщо відсоток заражених грибом шкідників високий, хімічну обробку краще відкласти.

• Збереження природних біотопів (смуг дикоросів) навколо полів.
• Відмова від частих профілактичних обробок полів хімічними речовинами.
• Контроль вологості шляхом правильного вибору схем посіву.
• Використання біологічних засобів захисту в періоди високої вологості.
• Навчання персоналу правильній діагностиці причин загибелі шкідників.

Розвиток агротехнологій, що підтримують біорізноманіття, дозволяє створити умови, в яких ці гриби стають потужним інструментом стримування шкідників без витрат на пестициди.

Важливо пам'ятати, що біологічні препарати на основі цих грибів потребують специфічних умов застосування, які мають максимально відповідати природним потребам патогена для досягнення успіху.