Дидимельоз лободи

Характерною ознакою дидимельозу є утворення плям на надземних органах рослини. Плями мають сіро-бурий колір і часто оточені темною облямівкою, що чітко виділяє їх на фоні здорової тканини.

У центрі плям, особливо при підвищеній вологості, з'являються дрібні чорні крапки — пікніди. Вони є діагностичною ознакою та джерелом вторинної інфекції протягом літа.

За інтенсивного розвитку хвороби плями збільшуються, зливаються і охоплюють значну частину листка. Це призводить до поступового відмирання тканин і передчасного опадання листя.

Ураження стебла проявляється у вигляді потемніння та локальних некрозів, що порушує процеси транспортування води та поживних речовин від кореня до верхівки.

• Сіро-бурі плями з темним обрамленням.
• Чорні крапки-пікніди в центрі некрозів.
• Всихання листя при сильному ураженні.
• Деформація та пригнічення росту стебла.

Збудником хвороби є гриб Didymella chenopodii, що належить до класу аскоміцетів. Цей патоген спеціалізується на ураженні рослин родини Амарантові, зокрема лободи білої.

Гриб утворює псевдотеції, які слугують основними структурами для перезимівель патогена. Ці структури забезпечують виживання гриба на рослинних рештках у ґрунті протягом холодного сезону.

Процес інфікування починається навесні, коли аскоспори під дією вітру чи дощу потрапляють на молоді тканини рослин. Патоген проникає всередину епідермісу та починає розвиток.

Гриб активно поширюється за допомогою конідіального спороношення, що формується на уражених ділянках листків та стебел. Це дозволяє хворобі швидко охоплювати великі ділянки посівів.

Біологічна стійкість гриба забезпечується його здатністю виживати в широкому діапазоні умов середовища, використовуючи бур'яни як додаткове джерело живлення.

Сприятливими умовами для розвитку Didymella chenopodii є висока вологість повітря та помірні температури. Дощі та ранкові роси стимулюють проростання спор.

Надмірна густота посівів створює сприятливий мікроклімат, де волога затримується довше, що значно прискорює процес зараження та поширення міцелію гриба.

Період активної вегетації рослин, коли формується велика вегетативна маса, стає найбільш вразливим часом для поширення патогену в агроценозах.

Порушення агротехнічних норм, зокрема надмірне підживлення азотом, призводить до розпушування тканин рослин, роблячи їх легкодоступними для проникнення інфекції.

Погодні фактори, такі як тумани, що затягуються на кілька днів, можуть спровокувати спалах захворювання навіть на стійких до хвороби культурах.

Головна небезпека полягає у зниженні асиміляційної поверхні листя, що безпосередньо впливає на рівень врожайності. Рослини не в змозі накопичувати достатньо пластичних речовин.

Дидимельоз суттєво погіршує якість насіння, знижуючи його вагу, енергію проростання та загальну фітосанітарну якість посівного матеріалу для наступних сезонів.

Ураження стебел призводить до їхньої ламкості, що може стати причиною вилягання посівів та ускладнити проведення механізованого збирання врожаю.

Хвороба послаблює імунітет рослини, роблячи її вразливою до вторинних патогенів та шкідників, що ще більше посилює економічні збитки для аграрія.

Економічна шкода від дидимельозу проявляється також у необхідності додаткових витрат на фунгіцидну обробку посівів та очищення насіннєвого матеріалу.

Дотримання сівозміни є базовим методом запобігання накопиченню інфекції. Потрібно уникати вирощування чутливих культур на одній площі частіше ніж раз на 3-4 роки.

Ретельне післязбиральне обробіток ґрунту, що забезпечує глибоке загортання рослинних залишків, сприяє швидкому їх розкладанню та загибелі спор гриба.

Контроль за бур'янами, що належать до родини Амарантові, є критично важливим для переривання "зеленого мосту" інфекції між вегетаційними сезонами.

Використання хімічних засобів захисту дозволяє стримати поширення хвороби в разі появи перших ознак. Обробки слід проводити профілактично за сприятливих для хвороби погодних умов.

Слід звертати увагу на оздоровлення посівного матеріалу, оскільки патоген може передаватися насінням або через інфіковані рештки, що потрапляють у партію насіння.