Дидимельоз суниці

Перші ознаки дидимельозу з'являються на листі у вигляді дрібних плям, колір яких варіюється від темно-коричневого до фіолетово-бурого.

На початкових стадіях плями мають округлу форму, але з часом можуть збільшуватися і набувати нерівних, розпливчастих контурів.

Центральна частина старих плям поступово світлішає до сіро-коричневого відтінку, тоді як краї залишаються чіткими та темними.

Характерною ознакою є поява на поверхні плям дрібних чорних крапок — пікнід гриба, які добре помітні навіть без спеціального обладнання.

При ураженні черешків листя останні можуть скручуватися та засихати, що призводить до загального пригнічення всього куща суниці.

Збудником захворювання є гриб Didymella anserina, який є досить поширеним патогеном, що вражає представників родини розоцвітих, зокрема суницю садову.

Цей мікроскопічний гриб у своєму життєвому циклі формує органи спороношення, які легко розносяться вітром, водою та комахами по всій ділянці.

Патоген зберігається в ґрунті на залишках рослин, де може перебувати у стані спокою протягом тривалого часу, чекаючи на сприятливі умови для розвитку.

Інфекція починається з контакту спор із вологим листям або черешками, де гриб швидко проростає і проникає в тканини рослини через продихи або мікропошкодження.

Біологічна активність гриба значно зростає при підвищенні рівня вологості та наявності сприятливого температурного режиму в період вегетації.

Розвитку дидимельозу сприяють часті опади, випадання роси та тумани, що забезпечують необхідний рівень вологості протягом тривалого часу.

Найбільш активний розвиток хвороби спостерігається в теплі періоди з високою вологістю, коли гриб здатний стрімко вражати нові ділянки плантації.

Загущені посадки, де відсутня нормальна циркуляція повітря, створюють ідеальні умови для затримання вологи на поверхні рослин.

Недотримання просторової ізоляції між різними віковими посадками суниці сприяє швидкому поширенню спор гриба від хворих кущів до здорових.

Недбалий догляд, зокрема наявність бур'янів, значно підвищує вологість навколо кущів та перешкоджає їхньому швидкому просиханню після дощу.

Хвороба завдає відчутної шкоди, руйнуючи листову поверхню, що призводить до зниження інтенсивності фотосинтезу та погіршення живлення рослин.

Через передчасне засихання листя суниця стає менш енергійною, знижується її здатність накопичувати поживні речовини для зимівлі.

Значне ураження плантації може спричинити зниження врожайності ягід як у поточному, так і в наступному сезоні через ослаблення кореневої системи.

Уражені кущі стають вразливими до вторинних інфекцій та стресових факторів зовнішнього середовища, таких як посуха або низькі зимові температури.

Економічні втрати фермерів пов'язані як із зменшенням обсягу врожаю, так і з необхідністю додаткових витрат на фунгіцидну обробку та догляд.

Ефективний захист починається з підбору сортів, які мають виражену генетичну стійкість до грибкових плямистостей та дидимельозу.

Важливим заходом є своєчасне видалення з ділянки та спалювання всіх рослинних решток, у яких патоген може зимувати до наступного року.

Оптимізація схеми висадки рослин та регулярне розпушування міжрядь дозволяють зменшити вологість повітря та запобігти застійним явищам.

Хімічний захист передбачає профілактичні обприскування фунгіцидами на початку сезону та після завершення плодоношення згідно з інструкціями.

• Використання лише сертифікованого садивного матеріалу.
• Мульчування поверхні ґрунту агроволокном або соломою.
• Регулярне видалення старих листків після збору врожаю.
• Застосування біологічних фунгіцидів для обмеження розвитку патогену.