Фомопсис чаю

На початкових етапах фомопсис проявляється у вигляді дрібних плям темно-коричневого кольору на пагонах. Згодом ці плями збільшуються, перетворюючись на видовжені язви.

Листя на хворих гілках втрачає тургор, стає жовтим та поступово засихає, хоча може тривалий час триматися на гілках перед опаданням.

Поверхня кори в зоні ураження часто розтріскується, оголюючи деревину. У місцях ураження формуються плодові тіла гриба у вигляді дрібних чорних крапок.

Верхівки пагонів, уражені хворобою, часто вигинаються та виглядають обпаленими, що є специфічною діагностичною ознакою для професійного агронома.

При повному кільцевому ураженні пагона спостерігається миттєве в’янення всієї надземної частини, що знаходиться вище місця інфекції.

Збудником цієї хвороби є гриб Diaporthe theae, який належить до класу сумчастих грибів. Він спеціалізується на ураженні тканин чайного куща в умовах підвищеної вологості.

Гриб утворює пікніди, в яких накопичується величезна кількість спор. Поширення інфекції відбувається за допомогою вітру, крапель дощу та під час проведення доглядових робіт.

Збудник здатний тривалий час зберігатися в омертвілій деревині, що робить його важкодоступним для знищення без радикальних заходів.

Проникнення гриба в тканини рослини відбувається переважно через місця зрізів, тріщини на корі та інші механічні пошкодження, які виникають під час збору врожаю.

Розвиток грибниці в камбіальному шарі призводить до перекриття шляхів живлення, що поступово викликає відмирання цілих гілок або всього куща.

Висока вологість повітря та тривалі опади є основними факторами, що стимулюють швидке проростання спор гриба Diaporthe theae на поверхні рослин.

Температурний діапазон від 20 до 28 градусів Цельсія є найбільш сприятливим для агресивної дії патогену та поширення інфекції плантацією.

Неправильна обрізка, особливо якщо вона проводиться у вологу погоду, створює відкриті ворота для проникнення інфекції в глибокі тканини чайного куща.

Порушення режиму живлення, а саме надмірне внесення азотних добрив без балансу мікроелементів, знижує природну опірність рослин до грибкових хвороб.

Відсутність аерації всередині куща через надмірну густоту посадки сприяє накопиченню вологи, яка необхідна патогену для розвитку.

Шкодочинність фомопсису полягає у фізичному знищенні продуктивних пагонів, що призводить до прямого зменшення збору чайного листа протягом сезону.

Тривала присутність гриба на плантації виснажує рослини, що значно скорочує термін їхньої господарської експлуатації та вимагає заміни кущів.

Якість продукції погіршується через те, що уражені тканини містять метаболіти гриба, які негативно впливають на смакові якості та аромат готового чаю.

Хвороба здатна знищити молоді саджанці в розплідниках, що створює серйозні проблеми при оновленні плантацій або закладанні нових площ.

Економічні витрати зростають через необхідність постійного моніторингу, проведення санітарних обрізок та застосування дороговартісних засобів захисту.

Головним заходом є регулярна санітарна обрізка з обов’язковим винесенням та спалюванням усіх уражених частин рослин поза межами поля.

Дезінфекція секаторів та інших інструментів після кожного робочого проходу допомагає запобігти розповсюдженню спор між здоровими кущами.

Застосування фунгіцидів з вмістом міді або системних препаратів ефективно діє на стадії профілактики перед настанням періоду дощів.

Оптимізація схеми посадки для забезпечення нормальної вентиляції дозволяє значно знизити рівень вологості всередині насаджень.

• Збалансоване мінеральне живлення для посилення імунітету.
• Використання стійких до патогенів клонів чаю.
• Регулярний контроль стану кори молодих пагонів.