Фомопсис ясена

Першою ознакою захворювання є поява специфічних некротичних ділянок на корі молодих гілок та пагонів. Уражені зони з часом темніють, западають і вкриваються тріщинами.

У місцях некрозу під епідермісом формуються численні дрібні пікніди гриба. Вони виглядають як невеликі темні горбки, що виступають на поверхні кори після розриву тканин.

На більш пізніх етапах ураження спостерігається всихання окремих гілок, а при прогресуванні інфекції — всієї крони дерева. Листя на інфікованих гілках передчасно жовтіє та опадає.

При ураженні стовбурів можливий розвиток локальних виразок, які згодом оперізують стовбур, перешкоджаючи нормальному сокоруху та спричиняючи відмирання частин дерева.

• Потемніння та розтріскування кори
• Поява пікнід у вигляді темних горбків
• Передчасне жовтіння та опад листя
• Всихання крони та окремих гілок

Збудником хвороби є гриб Diaporthe scobina (анаморфна стадія — Phomopsis scobina). Це фітопатогенний мікроорганізм, що належить до класу аскоміцетів та вражає передусім ослаблені дерева.

Патоген здатний вести як сапротрофний, так і паразитичний спосіб життя. У життєвому циклі гриба присутні як безстатева стадія (пікніди), так і статева стадія (перитеції), що забезпечує його виживання.

Інфекція зберігається в ураженій корі, опалих гілках та інших рослинних рештках. У весняно-літній період гриб активно утворює спори, які розносяться вітром або краплями дощу.

Гриб проникає в тканини ясена через механічні пошкодження кори, місця зрізів або природні отвори в епідермісі. Поступово розвиваючись, міцелій гриба руйнує камбій та луб рослини.

Поширення патогена відбувається переважно в густих насадженнях, де створюється сприятливий мікроклімат для проростання спор та колонізації тканин рослини.

Розвитку фомопсису сприяють висока вологість повітря та помірно тепла погода. Опади відіграють ключову роль у поширенні спор гриба по кроні дерева.

Ослаблені дерева, що страждають від нестачі поживних речовин, посухи або пошкоджень шкідниками, найбільш вразливі перед інфікуванням Diaporthe scobina.

Загущені посадки, в яких порушена циркуляція повітря та спостерігається застій вологи, є ідеальним середовищем для швидкого розвитку епіфітотій всередині лісових масивів.

Температурний оптимум для росту міцелію патогена знаходиться в діапазоні 20–25°C, проте гриб зберігає активність і за більш низьких температур у весняний період.

Наявність відкритих ран на деревині, отриманих в результаті граду, діяльності комах або некоректної обрізки, значно полегшує проникнення інфекції.

Фомопсис ясена завдає суттєвої шкоди лісовому господарству та декоративним насадженням, знижуючи естетичну цінність та довговічність дерев.

Шкода полягає у відмиранні молодих пагонів, що веде до деформації крони та порушення нормального розвитку рослини, уповільнюючи його щорічний приріст.

Масове ураження насаджень сприяє передчасному старінню ясенів, що робить дерева більш схильними до вторинних інфекцій та заселення стовбуровими шкідниками.

Сильний розвиток некрозів може призвести до загибелі молодих дерев, особливо в розплідниках, де потрібен ретельний контроль над станом садивного матеріалу.

Економічні втрати складаються з необхідності проведення санітарних рубок, витрат на догляд за хворими деревами та зниження якості деревини при промисловому вирощуванні.

Основним методом боротьби є суворе дотримання агротехнічних заходів, спрямованих на підвищення стійкості насаджень до несприятливих факторів середовища.

Важливо вчасно проводити санітарну обрізку уражених гілок з подальшим їх спалюванням, щоб запобігти поширенню інфекції на здорові частини дерева.

При обрізці необхідно дезінфікувати інструменти, щоб виключити механічне передавання спор гриба від інфікованих екземплярів до здорових дерев.

Використання фунгіцидів на основі міді або системних препаратів у розплідниках допомагає захистити молоді саджанці в періоди високого ризику інфікування.

Необхідно підтримувати оптимальну густоту посадок, забезпечуючи провітрювання крони, та вчасно вносити добрива для підтримки імунітету ясена.