Діапортовий некроз

Первинні симптоми проявляються у вигляді потемніння та вдавлювання окремих ділянок кори на гілках або штамбі дерева.

Кора в місцях ураження з часом розтріскується, стає ламкою, а тканина під нею набуває характерного коричневого забарвлення.

На поверхні некрозних плям чітко помітні численні дрібні чорні крапки — це виходи плодових тіл гриба, через які вивільняються спори.

Листя вище місця ураження починає передчасно жовтіти, в’янути, а окремі гілки з часом повністю засихають, що помітно на фоні здорової крони.

При сильному ураженні навколо стовбура утворюється «кільце» мертвої тканини, що призводить до швидкої загибелі всієї верхньої частини дерева.

Збудником захворювання є гриб Diaporthe cytosporella, який належить до групи сумчастих грибів і часто супроводжується конідіальними стадіями.

Патоген спеціалізується на ураженні кори та камбію багаторічних культур, викликаючи їх поступове відмирання та утворення некротичних зон.

Гриб розвивається переважно в корі, виділяючи токсини, які руйнують клітини рослини та перешкоджають нормальному транспортуванню поживних речовин.

Розмноження відбувається за допомогою спор, що утворюються у спеціальних плодових тілах — пікнідах та перитеціях, які добре переносять зиму.

Міцелій патогена здатний глибоко проникати в деревину, що робить інфекцію важковиліковною при запущених стадіях розвитку.

Сприятливими умовами для активного розвитку інфекції є підвищена вологість повітря та тривалі опади, особливо у весняний період.

Розвитку хвороби сприяють будь-які механічні пошкодження кори, отримані під час обрізки або внаслідок дії низьких температур взимку.

Наявність ран, тріщин від морозобоїн або сонячних опіків створює ідеальні умови для проникнення грибниці в живі тканини дерева.

Загущені крони, в яких спостерігається погана циркуляція повітря, накопичують вологу, що прискорює проростання спор гриба на корі.

Слабкі та виснажені дерева, що не отримують достатньо мінерального живлення, є найбільш вразливими до нападу збудника.

Діапортовий некроз значно виснажує рослину, обмежуючи надходження вологи та елементів живлення до листя та плодів.

Масова втрата гілок веде до зниження загальної продуктивності дерева та його передчасного старіння і втрати господарської цінності.

Інфекція знижує загальну зимостійкість насаджень, внаслідок чого дерева частіше вимерзають навіть при помірних морозах.

Ураження плодових дерев суттєво погіршує товарний вигляд та смакові якості врожаю, що призводить до значних економічних збитків.

Швидке поширення спор у саду створює загрозу для сусідніх дерев, що може призвести до повної втрати врожаю на великих площах.

Головним заходом боротьби є своєчасна санітарна обрізка та видалення всіх уражених гілок із захопленням здорової частини тканин.

Всі інструменти для обрізки слід регулярно дезінфікувати спиртовим розчином, щоб не переносити спори гриба на здорові дерева.

Важливо проводити профілактичне обприскування фунгицидами, що містять мідь, у фазі «зеленого конуса» та після закінчення цвітіння.

Слід уникати створення глибоких ран на стовбурах та вчасно обробляти будь-які пошкодження садовим варом або спеціальними замазками.

Захист від шкідників, що пошкоджують кору, є обов’язковим компонентом системи захисту від некрозних захворювань.