Циттарієві

Основним симптомом є формування великих деревоподібних галів на стовбурах та гілках. Галі — це результат аномального розростання тканин дерева через дію гриба.

Під час дозрівання гриб виставляє назовні яскраві плодові тіла, які можуть бути оранжевого, жовтого або коричневого кольору.

Кора в місцях розвитку галів часто тріскається та відшаровується. Це відкриває шлях для вторинних інфекцій, які погіршують стан здоров'я дерева.

Гілки, що сильно вражені патогеном, викривляються і з часом можуть всихати. Це помітно під час візуального огляду крони дерев у лісових масивах.

На зрізах вражених гілок часто можна побачити змінену структуру деревини, де активно розростається грибниця, змінюючи щільність тканин.

Збудниками хвороби є гриби родини Циттарієві (Cyttariaceae), які належать до порядку Helotiales. Основний рід, що спричиняє розвиток симптомів, — Cyttaria.

Ці організми є облігатними паразитами, які існують у симбіотичному або паразитичному зв'язку з деревами роду Нотофагус. Міцелій гриба проникає глибоко в тканини дерева.

Життєвий цикл гриба повністю підпорядкований фенології дерева-господаря. Спори формуються у специфічних плодових тілах, що виступають на поверхні кори.

Циттарієві еволюціонували як вузькоспеціалізовані паразити, тому поза межами свого господаря вони не можуть розвиватися та поширюватися.

Плодові тіла часто мають химерну форму, що нагадує грона ягід, через що їх іноді помилково вважають їстівними утвореннями, хоча це є частиною хвороби.

Розвиток грибів родини Циттарієві обмежений ареалом зростання південних буків у південній півкулі. Вологість повітря відіграє ключову роль у проростанні спор.

Для успішного зараження потрібні пошкодження кори або вразливі місця в зонах приросту гілок. Спори розносяться потоками повітря та краплями дощу.

Оптимальні умови — це помірно прохолодний та вологий клімат, який сприяє тривалому збереженню спор на поверхні кори до моменту їх проростання.

Відсутність сильних морозів у місцях поширення дозволяє грибу активно розвиватися протягом тривалого вегетаційного періоду.

Висока щільність насаджень одного виду дерева-господаря сприяє швидкому поширенню інфекції від дерева до дерева у лісі.

Хвороба призводить до послаблення загального стану дерев, що робить їх чутливими до інших несприятливих факторів середовища.

Галі створюють значне механічне навантаження на гілки, що часто призводить до їх обламування під час сильного вітру або снігопаду.

Порушення провідних шляхів у деревині негативно впливає на живлення верхівкових частин пагонів, що пригнічує ріст дерева.

Якість деревини знижується через наявність численних наростів та внутрішніх деформацій, що є проблемою для лісового господарства.

У разі масового ураження стовбурів можливе поступове відмирання цілих дерев, що призводить до зрідження лісових насаджень.

Основним заходом боротьби є своєчасна санітарна рубка та видалення гілок із явними ознаками галів для зменшення інфекційного фону.

Необхідно суворо дотримуватися санітарних правил під час догляду за лісом: дезінфікувати інструменти, щоб запобігти переносу спор патогена.

Варто віддавати перевагу висадці стійких до паразитів видів нотофагуса, якщо це дозволяють умови конкретного регіону та цілі лісорозведення.

Профілактика механічних пошкоджень стовбурів під час технічних робіт суттєво зменшує ймовірність зараження здорових дерев.

Моніторинг стану лісових масивів дозволяє вчасно виявити вогнища хвороби та локалізувати їх до моменту масштабного поширення спор.