Циттарія Дарвіна

Головним симптомом зараження є поява патологічних наростів — галів, що деформують пагони та стовбури рослин-господарів.

На поверхні цих утворень спостерігається вихід плодових тіл гриба, які зовні нагадують невеликі жовтуваті або оранжеві вирости сферичної форми.

Тканини кори в місцях виходу гриба тріскаються, створюючи відкриті рани, що стають вразливими для інших мікроорганізмів та шкідників.

Згодом на місці старих утворень можуть утворюватися виразки, які з роками поглиблюються, порушуючи анатомічну цілісність гілок.

Візуально дерево виглядає пригніченим, з помітними ділянками некрозу в місцях локалізації колоній паразитичного гриба.

Циттарія Дарвіна (Cyttaria darwinii) є сумчастим грибом, який спеціалізується на паразитуванні на деревах роду Nothofagus.

Цей мікроорганізм виступає як облігатний паразит, що означає повну залежність від живих тканин дерева для свого біологічного розвитку.

Патоген формує складні гали на гілках дерев, всередині яких грибниця отримує необхідні поживні речовини для формування спороносних органів.

Життєвий цикл гриба суворо регламентований умовами навколишнього середовища, що дозволяє йому виживати в суворих умовах патагонських лісів.

Репродуктивна фаза гриба проявляється у вигляді яскравих, структурованих тіл, які розвиваються на корі протягом вегетаційного сезону.

Поширення хвороби залежить від рівня вологості, оскільки для проростання спор гриба необхідна наявність водної плівки на корі дерев.

Оптимальними умовами є тривалі періоди опадів, характерні для регіонів розповсюдження букових лісів південної півкулі.

Інфекційний процес активізується у весняно-осінній період, коли температура повітря сприяє швидкому розвитку грибних гіф у тканинах нотофагуса.

Механічні пошкодження кори, викликані вітром чи тваринами, створюють ідеальні "ворота" для проникнення інфекції вглиб деревини.

Загущені лісові насадження сприяють передачі спор між деревами через повітряні потоки та краплі дощу.

Паразитування циттарії призводить до серйозних структурних змін, що знижують механічну міцність уражених гілок і стовбурів.

Гриб виснажує рослину, відбираючи значну частину асимілятів, що призводить до загального зниження темпів росту дерева.

Тривале ураження часто стає причиною відмирання значних частин крони, що суттєво зменшує фотосинтезуючу площу дерева.

Пошкоджена деревина втрачає свої технічні якості, що робить її економічно нецінною для лісової промисловості.

Внаслідок ослаблення імунної системи дерева, воно стає вразливим до інших хвороб, що в перспективі може призвести до загибелі екземпляра.