Цитоспороз граната

Основним симптомом є в'янення листя та поступове засихання окремих гілок, які раніше здавалися здоровими. Процес починається з появи поодиноких сухих пагонів.

На поверхні кори з'являються бурі плями, що мають вдавлену форму. Це місця, де гриб повністю знищив корову тканину та камбій, спричинивши некроз.

При детальному огляді на ураженій корі стають помітні дрібні горбки темного кольору, які є виходами плодових тіл гриба-збудника назовні.

Тріщини на корі стають глибшими, а сама кора починає відшаровуватися від деревини, відкриваючи доступ до оголених тканин, які з часом темніють.

Ураження часто поширюється кільцеподібно, що призводить до відмирання всієї частини гілки, розташованої вище зони пошкодження, оскільки переривається живлення.

Збудником цієї хвороби є гриб Cytospora punicae. Він є небезпечним паразитом, який вражає провідні тканини та кору плодових дерев, зокрема граната.

Міцелій гриба активно розростається в камбіальному шарі, що призводить до відмирання тканин і порушення руху соків по стовбуру та гілках дерева.

Патоген поширюється за допомогою пікнід — мікроскопічних плодових тіл, які утворюються на поверхні відмерлої кори та містять безліч спор для зараження.

Поширення спор відбувається переважно краплями дощу, потоками повітря, а також через робочий інструмент, який використовується при догляді за деревами.

Гриб здатний зберігатися взимку в уражених частинах деревини, що робить його дуже живучим та важким для викорінення без комплексного підходу.

Головним фактором розвитку інфекції є ослаблення рослини через недостатній полив або відсутність поживних речовин у ґрунті, що робить дерево вразливим.

Підвищена вологість повітря та опади навесні сприяють масовому виходу спор та їх активному проростанню на молодих гілках граната.

Будь-які пошкодження кори — будь то морозобоїни, сонячні опіки або невдала обрізка — є «відкритими воротами» для проникнення спор гриба Cytospora punicae.

Загущені посадки, де відсутня нормальна циркуляція повітря, створюють умови для застою вологи, що різко підвищує ймовірність спалаху захворювання у саду.

Недотримання гігієни саду, зокрема залишення сухих гілок на дереві або на землі під ним, забезпечує постійне джерело інфекції для всього саду.

Цитоспороз є вкрай небезпечним захворюванням, оскільки він діє повільно, але неминуче призводить до повної втрати продуктивності уражених дерев граната.

Загибель скелетних гілок призводить до деформації крони дерева, а згодом — до загибелі всього екземпляра, якщо вчасно не вжити лікувальних заходів.

Зменшення листової поверхні внаслідок відмирання гілок знижує фотосинтез, що критично позначається на кількості та якості врожаю плодів.

Хвороба послаблює дерево в цілому, роблячи його надзвичайно чутливим до інших шкідників та хвороб, що значно ускладнює подальше утримання рослини.

Фінансові збитки аграріїв зумовлені високими витратами на фунгіцидну обробку та необхідністю видалення повністю вражених дерев, що потребує значних зусиль.

Найпершим кроком у боротьбі є ретельна санітарна обрізка. Всі уражені гілки слід видаляти з захопленням здорової деревини та спалювати за межами ділянки.

Всі свіжі зрізи на дереві мають бути негайно оброблені спеціальними фунгіцидними пастами, садовим варом або фарбою на основі оліфи для захисту від спор.

Для профілактики важливо підтримувати оптимальний баланс мікроелементів у ґрунті, уникати посухи та регулярно проводити огляд стовбурів на предмет тріщин.

Весняне та осіннє обприскування фунгіцидами на основі міді є обов'язковим елементом захисту для запобігання зараженню здорових дерев у насадженнях.

• Дезінфекція садових ножиць спиртом після кожної гілки
• Захист кори від сонячних опіків шляхом побілки вапном
• Видалення всіх рослинних залишків з-під крони дерева
• Внесення калійних добрив для підвищення імунітету