Пухирчаста іржа сосни

Першим та найпомітнішим симптомом є утворення на стовбурах або гілках характерних здуть, що мають вигляд щільних пухирців оранжево-жовтого кольору.

Під час дозрівання спор оболонка пухирців розривається, і з них висипається яскраво-жовта порошкоподібна маса, яка є джерелом подальшого зараження інших рослин.

У місцях ураження кора дерева тріскається, чорніє та поступово відмирає, що часто супроводжується виділенням смоли (живиці) на поверхню ураженої ділянки.

Внаслідок ураження гілки або стовбура порушується рух поживних речовин, через що хвоя вище місця інфекції стає хлоротичною, жовтіє та передчасно опадає.

При хронічному перебігу хвороби на стовбурі утворюються глибокі рани, які послаблюють механічну стійкість дерева і призводять до його всихання.

Збудником цієї небезпечної хвороби є іржастий гриб Cronartium pini. Це облігатний паразит, який потребує двох різних господарів для повного завершення свого складного циклу розвитку.

Основним господарем виступає сосна звичайна, тоді як проміжними господарями є трав'янисті рослини, зокрема представники родин ластовневих та ранникових.

Гриб проникає в рослину через молоді пагони або хвоїнку, де починає активно розвиватися в корі, камбії та заболоні дерева, утворюючи багаторічний міцелій.

Протягом життя патоген утворює різні типи спор, включаючи ецидіоспори, що вражають хвою, та урединіо- і теліоспори, які розвиваються на трав'янистих рослинах-господарях.

Поширення спор здійснюється повітряними потоками, що дозволяє грибу швидко охоплювати нові території та вражати здорові насадження на великих відстанях.

Висока вологість повітря та помірні температури у весняний період є основними чинниками, що сприяють активному проростанню спор гриба.

Наявність проміжних господарів, таких як ластовень лікарський, у безпосередній близькості до соснового лісу створює сприятливі умови для поширення інфекції.

Загущені посадки, де переважає висока вологість і відсутня достатня циркуляція повітря, є зоною підвищеного ризику для швидкого розвитку епіфітотій.

Слабкі та пошкоджені механічним шляхом або комахами дерева набагато легше піддаються проникненню спор патогена у свої тканини.

Дощова та тепла погода в період спороношення гриба значно підвищує ймовірність того, що спори успішно закріпляться на нових частинах дерева.

Пухирчаста іржа сосни є дуже шкідливою хворобою, яка призводить до значних втрат у молодих лісових насадженнях та розсадниках.

Якщо інфекція локалізується на головному стовбурі, дерево приречене на повільне всихання, оскільки гриб перекриває доступ поживних речовин до крони.

Окрім прямої загибелі, хвороба значно знижує приріст деревини та погіршує її технічні якості, роблячи її непридатною для господарського використання.

Хвороба сприяє заселенню дерев вторинними шкідниками, такими як стовбурові комахи, що прискорює повний розпад лісового масиву.

Для декоративних посадок це захворювання є катастрофічним, оскільки воно повністю псує зовнішній вигляд сосен, роблячи їх неестетичними та хворими.

Важливим заходом є систематичне видалення та спалювання хворих дерев з осередків ураження для зупинки поширення спор у насадженні.

Боротьба з проміжними господарями гриба в радіусі кількох сотень метрів від питомників значно знижує ризик спалахів пухирчастої іржі.

Використання фунгіцидних препаратів у розсадниках під час активного виходу спор дозволяє захистити молоді пагони сосни від зараження.

Створення змішаних лісів та дотримання норм густоти посадки дозволяють поліпшити провітрювання дерев та знизити вологість мікроклімату.

• Регулярний огляд дерев навесні та восени.
• Використання здорового садивного матеріалу.
• Видалення хворих гілок нижнього ярусу.
• Зміцнення фітоімунітету рослин правильним доглядом.