Кроцинієві лишайники

Зовнішні ознаки ураження проявляються у вигляді нальотів або лускатих утворень на поверхні стовбурів та гілок садових культур. Колір наростів може варіюватися від сірого до жовто-оранжевого.

Поверхня уражених ділянок виглядає як щільна скоринка або порошкоподібне покриття, яке з часом стає жорсткішим. Лишайники міцно прикріплюються до субстрату, проникаючи в дрібні тріщини кори.

Часто спостерігається нерівномірне поширення плям, які можуть зливатися у великі колонії, що вкривають значні площі кори. За умов високої вологості структура утворень стає більш м'якою.

На початкових етапах розвитку лишайники виглядають як ледь помітні плівки, які поступово потовщуються. Використання лупи дозволяє побачити характерну структуру таломів, притаманну цій родині.

На відміну від грибкових хвороб, лишайники не мають типових некротичних плям, оскільки розвиваються переважно на поверхні кори, використовуючи її лише як опору для життєдіяльності.

Кроцинієві (Crocyniaceae) — це група організмів, що представляють собою симбіотичний комплекс гриба та водорості. Гриб забезпечує захист та накопичення вологи, а водорість — органічне живлення.

З біологічної точки зору вони є епіфітами, тобто організмами, що оселяються на поверхні рослин. Хоча вони не паразитують прямо, їх присутність суттєво змінює мікроклімат на корі.

Розмноження відбувається переважно вегетативним способом через фрагментацію талому, що дозволяє колоніям досить швидко захоплювати прилеглі ділянки або сусідні дерева.

Вони мають певну вибірковість до типу кори, частіше обираючи дерева зі шорсткою поверхнею, яка полегшує закріплення спор та частинок тіла лишайника.

В агрономії наявність цих організмів вважається індикатором стану дерева, оскільки вони частіше колонізують ослаблені ділянки або старі дерева, що втратили інтенсивний ріст.

Головною умовою для інтенсивного розвитку є висока вологість повітря та наявність зон із застійним повітрям у кроні саду. Лишайники дуже чутливі до чистоти середовища та активно ростуть у стабільних екологічних умовах.

Загущені посадки, що обмежують циркуляцію повітря та перешкоджають просиханню гілок, створюють оптимальний мікроклімат для проростання спор кроцинієвих.

Наявність відмерлої кори або механічних пошкоджень стовбура стимулює колонізацію, оскільки ці місця довше утримують вологу після опадів.

Недостатня кількість сонячного світла всередині крони призводить до тривалого зволоження поверхні гілок, що є ключовим фактором для розвитку епіфітної рослинності.

Кислий ґрунт та дисбаланс мінерального живлення можуть призвести до ослаблення захисних бар'єрів дерева, що полегшує поселення лишайників на корі.

Хоча лишайники не висмоктують сік, вони створюють механічний бар'єр, що ускладнює газообмін кори. Це призводить до пригнічення процесів дихання тканин стовбура.

Під шаром лишайників формується сприятливе середовище для зимівлі шкідників, таких як щитівки, кліщі та спори грибкових патогенів, що підвищує загальний інфекційний фон.

Надмірне покриття кори може призводити до її розтріскування під час розбухання лишайників при намоканні, що відкриває шлях для проникнення вторинних інфекцій.

Дерева із сильним ураженням часто демонструють зниження темпів росту, зменшення річного приросту пагонів та загальне зниження врожайності через порушення фізіології.

Естетичне погіршення стану саду через масове розростання лишайників є серйозною проблемою для розплідників та промислових плодових насаджень.

Основним заходом профілактики є регулярне обрізування та проріджування крони, що забезпечує необхідну аерацію та рівномірне освітлення всіх частин дерева.

Механічна очистка кори за допомогою металевих щіток або спеціальних скребків допомагає видалити основну частину колоній. Процедуру краще проводити навесні.

Використання мідьвмісних фунгіцидів (наприклад, бордоської суміші) по сплячих бруньках ефективно пригнічує розвиток лишайників та знищує спори шкідників під ними.

Побілка стовбурів та скелетних гілок вапном із додаванням залізного купоросу перешкоджає закріпленню спор лишайників на поверхні кори.

Дотримання правил догляду, що підтримують загальне здоров'я дерева (правильний полив, підживлення), є найкращим способом запобігання надмірному заселенню лишайниками.