Криніпелліс актинофорус

Головним симптомом є аномальне розростання бічних пагонів, що формують так звані «відьмині мітли». Уражені гілки втрачають природну форму і стають надмірно кущистими.

На ранніх етапах розвитку інфекції листя на пагонах стає недорозвиненим, хлоротичним та деформованим. Часто спостерігається передчасне опадання листя, що виснажує дерево.

За умов високої вологості на поверхні уражених гілок з'являються дрібні плодові тіла гриба. Це чіткий індикатор активного спороношення, який вимагає негайного втручання.

Плоди какао, уражені цим патогеном, швидко гниють і деформуються. Поверхня плодів вкривається темними плямами, а внутрішнє насіння втрачає якість через руйнування тканин.

Характерною ознакою є також поступове відмирання верхівок гілок та некротизація камбіального шару, що може призвести до загибелі всієї скелетної гілки дерева.

Збудником хвороби є гриб Crinipellis actinophorus (раніше відомий як Marasmius actinophorus). Цей патоген належить до групи базидіоміцетів і є спеціалізованим паразитом тропічних рослин.

Біологічно гриб тісно пов'язаний з рослинами родини Malvaceae, особливо з родом какао. Його життєвий цикл охоплює як сапротрофну фазу на рештках, так і активну паразитичну на живих тканинах.

Поширення відбувається завдяки базидіоспорам, що утворюються у плодових тілах гриба на уражених ділянках дерева. Спори легко розносяться вітром та краплями дощу на значні відстані.

Патоген зберігає життєздатність в інфікованих рослинних тканинах протягом тривалого часу, що робить його надзвичайно стійким до несприятливих умов середовища.

Генетична пластичність гриба дозволяє йому ефективно адаптуватися до різних мікрокліматичних умов, що значно ускладнює роботу селекціонерів зі створення резистентних сортів.

Оптимальні умови для розвитку Crinipellis actinophorus передбачають високу відносну вологість повітря, що перевищує 80%. Саме тоді спори патогена найкраще проростають.

Температурний діапазон від 22 до 28 градусів за Цельсієм є найсприятливішим для активного поширення міцелію всередині тканин рослини-господаря.

Рясні опади сприяють поширенню спор, змиваючи їх з плодових тіл та переносячи на здорові ділянки крони, що викликає вторинні осередки інфекції на плантації.

Густі посадки з поганою циркуляцією повітря створюють мікроклімат, який утримує вологу на листках та стеблах, забезпечуючи ідеальне середовище для колонізації грибом.

Наявність старих джерел інфекції, таких як засушені «відьмині мітли» на деревах, забезпечує постійний запас інокулюму для нового зараження протягом всього вегетаційного періоду.

Основна шкода полягає у суттєвому зниженні врожайності, оскільки патоген руйнує репродуктивні органи рослини, роблячи плоди непридатними до промислової переробки.

Тривале ураження викликає фізіологічне виснаження дерева. Через порушення фотосинтезу та перерозподіл поживних речовин до патологічних наростів продуктивність падає на 40–70%.

Інфіковані дерева стають вразливими до вторинних інфекцій та шкідників, оскільки їхній імунітет значно знижується внаслідок боротьби з паразитом.

Економічні збитки зумовлені не лише прямими втратами врожаю, а й необхідністю проведення дорогих санітарних робіт, які потребують залучення багатьох працівників.

За відсутності належного контролю хвороба може повністю знищити плантацію за кілька років, роблячи вирощування культури на ділянці економічно недоцільним.

Головним методом боротьби є регулярна санітарна обрізка всіх уражених частин («відьминих мітел»). Вирізані гілки потрібно негайно спалювати або глибоко закопувати.

Важливо забезпечити проріджування крони дерев для покращення провітрювання та зниження вологості всередині насаджень, що перешкоджає проростанню спор.

Застосування фунгіцидів на основі міді є виправданим у періоди пікової активності спор, проте це потребує суворого дотримання регламентів обробки та техніки безпеки.

Селекція та впровадження сортів, що мають генетичну стійкість до патогену, є найбільш перспективним та екологічно безпечним методом стримування епіфітотій.

Велике значення має дотримання агротехнічних норм, зокрема збалансоване підживлення для підтримки загального імунітету та запобігання загущенню при закладанні нових плантацій.