Дірчаста плямистість

Перші ознаки хвороби проявляються навесні на молодих листках у вигляді дрібних плям червонувато-бурого кольору з темною облямівкою.

Згодом уражені тканини відмирають і випадають, залишаючи характерні наскрізні отвори, за якими хворобу легко ідентифікувати візуально.

На гілках та пагонах утворюються червоні плями, які розростаються у глибокі виразки, що часто призводить до інтенсивного камедетечі.

Плоди також страждають від інфекції: на них з'являються пурпурні плями, шкірка в цих місцях розтріскується, що псує товарний вигляд врожаю.

Уражені бруньки часто чорніють і відмирають, що суттєво зменшує загальну врожайність плодових дерев у сезоні.

Збудником хвороби є гриб Stigmina carpophila, який паразитує на різноманітних кісточкових культурах, зокрема вишні, сливі та абрикосі.

Гриб зимує у вигляді грибниці в уражених тканинах пагонів, у бруньках та на опалому листі, зберігаючи життєздатність до наступного сезону.

Навесні спори гриба поширюються за допомогою вітру та дощових крапель, проникаючи в тканини рослин при підвищеній вологості.

Міцелій патогена здатний проникати глибоко в кору дерева, формуючи осередки хронічної інфекції, які постійно виробляють нові конідії.

Розмноження здійснюється конідіями, які утворюються на поверхні уражених ділянок, забезпечуючи активне поширення хвороби протягом літа.

Висока вологість повітря та часті опади навесні є основними факторами, що сприяють стрімкому розвитку епіфітотії коринеоспорозу.

Оптимальні температурні умови для розвитку гриба коливаються від +10 до +20 градусів Цельсія, що збігається з періодом активного росту дерев.

Загущені посадки, де спостерігається погана циркуляція повітря, значно прискорюють процес поширення спор між деревами.

Відсутність догляду за кроною та велика кількість сухих гілок створюють сприятливе середовище для накопичення інфекційного навантаження.

Ослаблені дерева, що страждають від нестачі мікроелементів або морозів, стають легкою мішенню для проникнення патогенного грибка.

Коринеоспороз призводить до передчасного опадання листя, що послаблює дерево та негативно впливає на процес підготовки до зими.

Утворення виразок на пагонах веде до їх поступового засихання, що деформує крону та знижує загальний приріст деревини.

Товарна цінність плодів значно падає, оскільки уражені ділянки стають вразливими до вторинних бактеріальних інфекцій.

Камедетеча виснажує рослину, що призводить до загального зниження імунітету та робить дерево сприйнятливим до інших хвороб.

Тривала відсутність лікувальних заходів може призвести до повної загибелі окремих дерев, особливо молодих саджанців.

Санітарна обрізка є першочерговим заходом, що передбачає видалення та спалювання всіх уражених гілок ураженого дерева.

Профілактичне обприскування мідьвмісними фунгіцидами восени та навесні суттєво знижує початковий інфекційний фон у саду.

Під час активної вегетації важливо використовувати системні препарати, які ефективно пригнічують розвиток грибкового міцелію.

Дотримання режиму підживлення допомагає деревам підтримувати високий рівень власного імунітету проти патогенів.

• Проведення осінньої прибирання опалого листя для знищення зимуючих спор.
• Захист місць зрізів на гілках за допомогою садового вару.
• Регулярне проріджування крони для забезпечення доступу світла та повітря.