Антракноз перцю

Перші симптоми проявляються у вигляді невеликих втиснутих плям коричневого або темно-бурого кольору, що виникають переважно на плодах, які починають дозрівати.

Центральна частина плям з часом вкривається дрібними подушечками спороношення гриба, які мають рожевий або темний відтінок.

Листя уражається значно рідше, проте на ньому можуть з'являтися плями з характерною облямівкою, що призводять до передчасного відмирання тканини.

На стеблах хвороба проявляється у вигляді подовжених виразок, які можуть призвести до перелому стебла та загального в'янення куща.

• Втиснуті плями на поверхні перцю
• Рожеві або чорні спорові утворення
• Концентричні кільця на місцях ураження
• Загальне гниття та муміфікація плодів
• Пожовтіння та опадання ураженого листя

Збудником хвороби є недосконалий гриб Colletotrichum nigrum, який відноситься до небезпечних патогенів овочевих культур родини Пасльонові.

Інфекція здатна тривалий час зберігатися в ґрунті, на рослинних рештках та в насіннєвому матеріалі, що робить її вкрай важкою для викорінення.

Розповсюдження гриба відбувається через конідії, які переносяться дощовими краплями, вітром або інструментами під час догляду за рослинами.

Патоген має високу агресивність і здатний уражати тканини плодів, листя та стебел, проникаючи в них через мікротріщини або безпосередньо через епідерміс.

Цей гриб також небезпечний тим, що може паразитувати на томатах та баклажанах, підтримуючи постійний інфекційний фон на ділянці.

Для інтенсивного розвитку антракнозу необхідна висока вологість повітря, яка часто перевищує позначку 80-85%.

Оптимальний температурний режим для розвитку патогена коливається в межах +22...+28°C, що відповідає умовам літнього вирощування перцю.

Наявність краплинної вологи на поверхні плодів є обов'язковою умовою для проростання спор та зараження рослини.

Недостатня вентиляція у теплицях, занадто густі схеми посадки та накопичення конденсату створюють сприятливе середовище для розмноження гриба.

Механічні пошкодження плодів комахами або градом значно підвищують швидкість зараження і глибину ураження тканин.

Антракноз спричиняє значні втрати товарної продукції, оскільки уражені плоди швидко втрачають вигляд та стають неїстівними.

Хвороба не припиняється після збору врожаю, що призводить до масового псування овочів під час транспортування та зберігання.

Ураження вегетативних органів призводить до зниження загальної продуктивності куща та передчасної загибелі окремих рослин.

Витрати на фунгіцидну обробку та вимушене знищення хворих рослин суттєво підвищують собівартість вирощування перцю.

Сильне ураження ділянки може зробити вирощування пасльонових на ній безглуздим протягом наступних кількох років через накопичення спор у ґрунті.

Профілактика починається з використання якісного протруєного насіння та вирощування стійких гібридів перцю.

Важливо дотримуватися сівозміни, не повертаючи пасльонові на одне і те саме місце протягом чотирьох років.

У теплицях необхідно забезпечити ефективну вентиляцію та уникати перезволоження ґрунту, використовуючи прикореневий полив.

Обробка фунгіцидами повинна бути системною, починаючи з профілактичних заходів до появи перших симптомів хвороби.

Регулярне видалення рослинних решток та знищення бур'янів навколо теплиць зменшує ризик повторного зараження наступного сезону.