Антракноз, викликаний Colletotrichum incanum

На ранніх етапах розвитку антракнозу на листках з'являються дрібні коричневі або чорні плями, які з часом розростаються, набуваючи неправильної форми.

У центрі уражених зон чітко видно концентричні кола — це місця скупчення конідій гриба, які при вологій погоді виглядають як рожеві або бежеві подушечки.

На стеблах хвороба проявляється глибокими виразками (язвочками), що мають темну облямівку. Це нерідко викликає надлам стебла та припинення живлення верхньої частини рослини.

При ураженні плодів з'являються вдавлені плями, які можуть зливатися, спричиняючи деформацію плодів та їх передчасне гниття прямо на полі.

Сильне зараження призводить до передчасного опадання листя та загального пригнічення життєвих процесів рослини, що знижує темпи наростання вегетативної маси.

Збудником цієї хвороби є патогенний гриб Colletotrichum incanum, що належить до класу несоскових грибів. Він характеризується здатністю формувати ацервули — специфічні плодові тіла з конідіями.

Патоген має високу здатність до виживання: він зимує у залишках рослин та в грунті, чекаючи на сприятливі умови для нового циклу зараження у вегетаційний період.

Розповсюдження інфекції відбувається за допомогою конідій, які легко переносяться краплями дощу, вітром та механічним шляхом під час догляду за посівами.

Гриб активно розвиває міцелій у міжклітинниках рослини, виділяючи ферменти, що розчиняють клітинні стінки, що і призводить до появи типових некрозів.

Висока пластичність виду дозволяє йому швидко адаптуватися до мінливих умов середовища, вражаючи різні органи сільськогосподарських культур.

Основним драйвером розвитку хвороби є надмірна вологість повітря та тривале зволоження поверхні органів рослин після випадання роси чи опадів.

Температурний режим у межах від +20°C до +27°C є найбільш сприятливим для швидкого проростання спор та інфікування здорових тканин.

Порушення технології посіву, зокрема загущення рядків, створює застій повітря, що значно погіршує фітосанітарну ситуацію на ділянці.

Стресові чинники, такі як механічні пошкодження шкідниками або град, відкривають грибу ворота для швидкого проникнення в тканини рослини.

Період активної вегетації, що супроводжується частими дощами, створює ідеальні умови для формування вторинних осередків інфекції протягом літа.

Головна небезпека полягає у суттєвому зниженні врожайності, оскільки гриб вражає не тільки вегетативні, а й генеративні органи рослин.

Хвороба призводить до погіршення якості продукції: уражені плоди втрачають товарний вигляд та стають непридатними для тривалого зберігання.

Руйнування провідної системи через глибокі виразки на стеблах призводить до в'янення рослин, що неможливо відновити агротехнічними методами.

Зниження енергії фотосинтезу через некроз листкової пластини зменшує накопичення поживних речовин, що негативно позначається на якості насіння.

Інфекція здатна повністю знищити посіви на окремих ділянках, особливо в роки з підвищеною кількістю атмосферних опадів.

Ефективна стратегія захисту базується на впровадженні сівозміни, де культури, сприйнятливі до антракнозу, повертаються на попереднє місце не раніше ніж через 3 роки.

Важливим заходом є використання стійких до патогенів сортів та гібридів, які демонструють високу опірність до проникнення гриба.

Обов'язковим етапом є протруювання посівного матеріалу фунгіцидами системної дії для знезараження насіння від зовнішньої та внутрішньої інфекції.

Під час вегетації застосовуються превентивні обробки фунгіцидами з різних хімічних груп, щоб запобігти появі резистентності у Colletotrichum incanum.

• Глибока оранка для знищення джерел інфекції.
• Боротьба з бур'янами-резерваторами.
• Оптимізація режиму живлення з переважанням калію.
• Своєчасна ізоляція уражених ділянок.