Антракноз (Colletotrichum hsienjenchang)

Перші симптоми враження проявляються у вигляді дрібних жовтуватих або коричневих плям, які з часом набувають кутастої або округлої форми. Часто навколо плям помітний характерний світлий ореол, що свідчить про виділення грибом токсинів.

В умовах підвищеної вологості на поверхні плям утворюються рожеві або лососеві подушечки — спороношення гриба. У суху погоду ці плями можуть висихати та розтріскуватися, утворюючи наскрізні дірки в листковій пластині, що нагадує ефект «решета».

На стеблах і черешках хвороба проявляється у вигляді подовжених, втиснутих виразок темно-коричневого кольору. При сильному розвитку інфекції виразки оперізують стебло, що призводить до в’янення та наступної загибелі всієї вегетативної частини рослини вище місця враження.

Плоди вражаються найбільш агресивно: на них виникають глибокі, мокнучі виразки, покриті рожевим нальотом. Такі пошкодження роблять товарну продукцію абсолютно непридатною для реалізації та зберігання, оскільки вони стають воротами для вторинних бактеріальних інфекцій.

Коренева система при враженні цим видом страждає рідше, проте патоген здатний викликати системне пригнічення рослини, яке проявляється у хлорозі та сповільненні загального росту культури.

Збудником хвороби є мікроскопічний фітопатогенний гриб Colletotrichum hsienjenchang, що належить до класу аскоміцетів. Цей вид має високу спеціалізацію, вражаючи переважно представників родини гарбузових, зокрема огірки, дині та кабачки.

Гриб зберігається у вражених рослинних рештках у ґрунті, а також на насіннєвому матеріалі у вигляді міцелію, склероціїв або конідій. Інфекція може перезимувати у захищеному ґрунті на конструкціях теплиць, що робить її вкрай небезпечною для тепличних господарств.

Розмноження збудника відбувається конідіями, які формуються у спеціальних утвореннях — ацервулах. Вони часто мають характерні щетинки, що є важливим діагностичним признаком при мікроскопічному дослідженні зразків.

Поширення конідій у межах посівів здійснюється краплями води при дощуванні або поливі, а також комахами та сільськогосподарським інвентарем. Висока адгезія спор дозволяє їм ефективно закріплюватися на поверхні листя та стебел навіть при короткочасному контакті.

Біологія патогена дозволяє йому швидко перемикатися з вегетативних органів на генеративні, що часто призводить до повної втрати врожаю за відсутності вчасного втручання агронома.

Ключовим фактором розвитку Colletotrichum hsienjenchang є висока вологість повітря, що перевищує 80–90 відсотків. Саме в таких умовах спори патогена проростають максимально швидко, формуючи аппресорії для впровадження в епідерміс рослини.

Оптимальний температурний режим для розвитку гриба знаходиться в діапазоні від +22 до +28 градусів Цельсія. Різкі перепади температур та рясні роси сприяють спалахам захворювання навіть при відсутності прямих опадів.

Погана вентиляція в теплицях створює «застійні зони» вологого повітря, де колонізація патогеном відбувається в геометричній прогресії. Загущені посіви, що утруднюють випаровування вологи з листя, є ідеальним середовищем для епіфітотії.

Наявність крапельно-рідкої вологи на поверхні рослин протягом кількох годин критично необхідна для процесу інфікування. Без води спори гриба не здатні прорости і проникнути в тканини рослини-господаря.

Агротехнічні помилки, такі як надмірне внесення азотних добрив, призводять до розростання пухких тканин, які легше пробиваються гіфами гриба, що робить посіви більш вразливими для патогена.

Антракноз завдає колосальних економічних збитків, знижуючи врожайність культур на 30–70 відсотків у роки зі сприятливими для хвороби погодними умовами. Уражені плоди не підлягають транспортуванню і швидко загнивають при зберіганні.

Інфекція призводить до передчасного опадання листя, що різко скорочує фотосинтезуючу поверхню рослини. В результаті порушується вуглеводний обмін, і плоди не набирають необхідних смакових та товарних якостей.

Втрата товарного вигляду овочевої продукції тягне за собою прямі фінансові збитки. Ритейлери та переробні підприємства відмовляються від закупівель продукції, що має навіть мінімальні ознаки виразкового враження.

Патоген може повністю знищити розсаду в теплицях, що призводить до зриву термінів посадки та необхідності додаткових витрат на пересівання культури. Відновлення балансу в ґрунті після зараження потребує тривалого часу.

Тривале збереження гриба в ґрунті робить неможливим вирощування вразливих культур на одному і тому ж полі протягом кількох років без проведення дорогих заходів із дезінфекції.

Основу захисту становить дотримання сівозміни з виключенням гарбузових культур з поля мінімум на 3 роки. Це дозволяє патогену позбутися свого основного джерела живлення та знизити інфекційний фон ґрунту.

Застосування тільки сертифікованого, протруєного насіннєвого матеріалу є найважливішим етапом. Якщо насіння зібране самостійно, необхідно проводити його прогрівання або обробку фунгіцидами, рекомендованими для боротьби з Colletotrichum.

Регулярне провітрювання теплиць і підтримання оптимального рівня вологості стримують розвиток гриба. Поливи рекомендується проводити виключно під корінь, уникаючи потрапляння вологи на надземні частини рослин.

При появі перших симптомів необхідно застосовувати системні та контактні фунгіциди на основі міді, стробілуринів або тріазолів. Важливо дотримуватися регламентів внесення, щоб уникнути формування резистентності у збудника.

• Видалення та знищення рослинних решток відразу після збору врожаю.
• Використання сортів, що мають генетичну стійкість до антракнозу.
• Вчасне видалення враженого листя та плодів із ділянки.
• Дезінфекція конструкцій теплиць та садового інвентарю.