Антракноз цитрусових

Першими ознаками антракнозу є дрібні плями, які з часом стають темно-коричневими або чорними, часто з чітко окресленою облямівкою.

На пагонах з'являються характерні ділянки некрозу, що призводять до відмирання кінчиків гілок, які стають крихкими та ламкими.

Плоди цитрусових при ураженні набувають вигляд втиснутих темних плям, на яких у вологу погоду можна побачити рожево-помаранчевий наліт грибниці.

Хвороба викликає масове опадання квіток та зав'язей, що суттєво знижує майбутній врожай навіть за умов належного догляду за рослиною.

При хронічному перебігу захворювання спостерігається передчасний листопад, що послаблює дерево та робить його вразливим до морозів та інших стресів.

Збудником захворювання є недосконалий гриб Colletotrichum citri, що вражає майже всі надземні частини цитрусових культур.

Цей фітопатоген відноситься до групи аскоміцетів і має надзвичайно високу здатність до виживання на рослинних рештках та в грунті.

Поширення спор відбувається переважно за допомогою крапель дощу, вітру, а також при перенесенні інфекції інструментами або комахами-шкідниками.

Гриб здатен паразитувати як на живих тканинах, так і на відмерлих частинах рослин, що ускладнює повне викорінення хвороби з агроценозу.

Процес інфікування починається з проростання спори на поверхні листа або плоду під впливом краплинно-рідинної вологи.

Антракноз найбільш активно прогресує за умов високої вологості повітря, часто під час тривалих весняних та літніх опадів.

Оптимальна температура для розвитку гриба становить від +20°C до +28°C, що збігається з періодом активної вегетації цитрусових.

Загущені посадки, де відсутня достатня циркуляція повітря, створюють мікроклімат, в якому інфекція поширюється з неймовірною швидкістю.

Порушення агротехніки, зокрема перезволоження субстрату, значно знижує захисні бар'єри рослини проти патогенних грибів.

Слабкий імунітет дерев через нестачу макро- та мікроелементів є одним із ключових факторів, що сприяють швидкому захопленню тканин грибницею.

Шкодочинність антракнозу полягає насамперед у значному зниженні життєздатності дерева, що призводить до пригнічення росту та розвитку.

Втрата врожаю через ураження зав'язей та плодів може сягати 50-80% у занедбаних садах, де не проводяться захисні заходи.

Пошкодження деревини призводить до порушення провідної системи рослини, внаслідок чого гілки поступово засихають та відмирають.

Витрати на регулярні обробки фунгіцидами та проведення санітарних обрізок суттєво збільшують собівартість вирощування цитрусової продукції.

Хвороба може мати системний характер, що призводить до поступового виснаження і загибелі всього екземпляра протягом кількох сезонів.

Основою захисту є санітарна обрізка, під час якої слід видаляти всі уражені частини гілок із захопленням здорової тканини на 5-10 см.

Використання фунгіцидів, зокрема препаратів міді, на ранніх етапах розвитку хвороби є найбільш ефективним способом контролю популяції гриба.

Важливо забезпечити правильний полив, уникаючи потрапляння води на листя, а також проводити підживлення для зміцнення імунітету.

• Обприскування препаратами на основі міді (Бордоська суміш, купроксат).
• Застосування системних фунгіцидів для лікувального ефекту.
• Регулярна дезінфекція секаторів та іншого інструменту 70% спиртом.

Профілактика включає вибір здорового садивного матеріалу та регулярний моніторинг стану насаджень для раннього виявлення симптомів.