Клауссеноміцес Яна

Головним симптомом є виявлення на корі дрібних, часто групових плодових тіл темного або майже чорного кольору. Вони можуть мати воскоподібну консистенцію.

Кора в місцях ураження стає крихкою, набуває іншого відтінку і часто вкривається тріщинами. У запущених випадках спостерігається часткове відшарування кори від деревини.

Поступове всихання гілок є яскравим індикатором прогресування інфекції. Спочатку в’яне листя на уражених ділянках, після чого гілка повністю припиняє вегетацію.

На ділянках інфекції часто спостерігається підвищена вологість, що сприяє розвитку плісняви та інших супутніх грибкових захворювань.

• Наявність темних плодових тіл на поверхні гілок.
• Деформація кори, поява ран та тріщин.
• Засихання окремих частин крони дерева.

Збудником цієї хвороби є гриб Claussenomyces jahnianus, який належить до класу аскоміцетів. Цей мікроорганізм зазвичай розвивається на ослаблених або відмерлих ділянках кори, виконуючи роль вторинного патогена.

Біологічний цикл гриба пов'язаний із процесами розкладання деревної клітковини. Патоген утворює специфічні плодові тіла у формі маленьких темних дисків, що виступають на поверхні кори у вологих умовах.

Поширення збудника відбувається через спори, які переносяться вітром або дощовими краплями. Потрапляючи на пошкоджену поверхню дерева, спори активізуються та починають колонізацію внутрішніх шарів кори.

Міцелій проникає в тканини камбію, поступово виснажуючи дерево та руйнуючи його структуру. Це призводить до поступового відмирання окремих ділянок провідної системи рослини.

Гриб віддає перевагу ділянкам, які вже постраждали від зовнішніх чинників, таких як механічні травми або сонячні опіки, де мікроклімат є більш сприятливим для розвитку гіф.

Висока вологість повітря та тривалі опади є основними чинниками, що сприяють швидкому розвитку Claussenomyces jahnianus в садах та лісових масивах.

Наявність будь-яких механічних пошкоджень на стовбурі або гілках створює ідеальні умови для того, щоб спори гриба закріпилися та почали процес інфекції.

Дерева, що перебувають у стані стресу через нестачу поживних речовин або несприятливі погодні умови, стають першими жертвами патогена.

Загущені посадки, де відсутня належна циркуляція повітря, накопичують вологу, що створює сприятливе середовище для проростання спор гриба.

Оптимальні температурні умови в поєднанні з вологістю забезпечують тривалий період активності гриба протягом сезону — від весни до пізньої осені.

Патоген завдає шкоди цілісності кори, що критично для захисту внутрішніх шарів дерева від навколишнього середовища та шкідників.

Поступове руйнування тканин кори призводить до зниження продуктивності дерева та зменшення прирісту біомаси.

Ураження окремих гілок веде до їхнього незворотного відмирання, що псує вигляд дерева та зменшує його довговічність.

Інфекція полегшує проникнення інших, більш агресивних збудників, що може призвести до швидкої загибелі рослини.

Занедбані насадження можуть стати джерелом поширення гриба на здорові дерева, що вимагає великих витрат на оздоровлення ділянки.

Профілактика включає в себе створення оптимальних умов для росту дерев, включаючи своєчасне підживлення та забезпечення достатнього поливу.

Необхідно проводити щорічну санітарну обрізку, видаляючи всі сухі або уражені гілки для обмеження розповсюдження спор гриба.

Усі зрізи повинні бути оброблені дезінфікуючими засобами (садовим варом, фарбою на основі фунгіцидів) для запобігання проникненню інфекції.

Важливо боротися зі шкідниками, що пошкоджують кору, оскільки вони створюють шляхи для проникнення гриба.

У разі значного ураження рекомендується застосування препаратів на основі міді для проведення обприскувань в період спокою рослин.