Хетоболізія еризіфоїдна

Головним симптомом є формування на поверхні листя та плодів темного, густого нальоту, що нагадує сажу або кіптяву.

Цей наліт легко змивається або стирається, проте він швидко відновлюється при повторному ураженні комах-шкідників.

При сильному розвитку інфекції листя виглядає брудним, що візуально відрізняє хворобу від інших патологій, які спричиняють некрози тканин.

Уражені ділянки найчастіше зосереджені в місцях найбільшого скупчення паді, де гриб знаходить сприятливі умови для поширення міцелію.

Розвиток нальоту зазвичай супроводжується слабким ростом рослини та втратою декоративності чи товарної цінності врожаю.

Збудником захворювання є гриб Chaetasbolisia erysiphoides, який відноситься до групи так званих сажистих грибів.

Цей мікроорганізм є типовим епіфітом, що розвивається на поверхневих шарах вегетативних органів рослин — листі, стеблах та плодах.

Розвиток гриба біологічно пов'язаний із наявністю цукристих виділень (паді), які залишають на рослинах комахи, такі як попелиці або щитівки.

Патоген не проникає всередину тканин рослини, але його інтенсивне розмноження негативно впливає на загальний фізіологічний стан культури.

Темне забарвлення міцелію обумовлене наявністю пігментів, які й формують той самий чорний наліт, характерний для цієї хвороби.

Висока вологість повітря є ключовим фактором, що стимулює активний розвиток Chaetasbolisia erysiphoides у сільськогосподарських угіддях.

Хвороба масово з'являється у періоди, коли погодні умови сприяють тривалому зволоженню листової поверхні — тумани, роси та часті дощі.

Сприятливим середовищем є загущені посіви, де відсутня достатня аерація, що підвищує локальну вологість навколо рослин.

Розмноження гриба неможливе без присутності шкідників, які виділяють падь, тому спалах хвороби завжди корелює з чисельністю попелиць.

Температурний режим в межах помірних значень є найбільш комфортним для колонізації поверхні рослин грибним міцелієм.

Основна шкода полягає у блокуванні продихів листя та перешкоджанні процесу фотосинтезу через щільний шар сажистого нальоту.

Пошкоджені рослини відчувають дефіцит поживних речовин, що призводить до загального пригнічення росту та зниження врожайності.

Товарний вигляд плодів різко знижується, оскільки темний наліт важко видалити, що робить продукцію неконкурентноздатною на ринку.

Тривале перебування гриба на рослині послаблює її імунний захист, роблячи культуру сприйнятливою до вторинних інфекцій.

В окремих випадках спостерігається передчасне старіння та відмирання листкового апарату, що негативно позначається на закладанні врожаю наступного сезону.

Боротьбу з хворобою слід починати з контролю чисельності комах-шкідників, які виділяють падь, за допомогою системних та контактних інсектицидів.

Ефективним агротехнічним прийомом є проріджування посівів та обрізка крони для забезпечення кращої циркуляції повітря.

Застосування фунгіцидів, що мають антисептичну дію, дозволяє очистити поверхню рослин від міцелію та зупинити розповсюдження спор.

Необхідно підтримувати високий рівень агротехніки, своєчасно видаляючи уражені частини рослин, якщо це економічно доцільно.

• Контроль шкідників (попелиць, щитівок)
• Забезпечення провітрювання посівів
• Санітарні обрізки дерев
• Профілактичні обприскування фунгіцидами