Церкоспороз цикорію

Перші симптоми проявляються у вигляді дрібних плям, які з часом стають округлими і набувають сіро-бурого відтінку з чіткою темною облямівкою.

При високій вологості в центрі плям з'являється слабкий сірий наліт, який є масовим спороношенням патогенного гриба.

З розвитком хвороби плями зливаються між собою, охоплюючи значну частину листка, що призводить до його передчасного пожовтіння та відмирання.

Первинне ураження спостерігається на нижньому ярусі листя, але за сприятливих умов інфекція швидко піднімається до серцевини розетки.

Пошкоджені листки стають ламкими, втрачають свою функціональність, що негативно впливає на загальний стан кореневої системи рослини.

Збудником хвороби є недосконалий гриб Cercospora cichorii, який паразитує на тканинах листя цикорію протягом усього вегетаційного періоду.

Патоген здатен зберігатися у ґрунті на рештках рослин, а також може переноситися разом із зараженим насінням при посіві.

Гриби розмножуються за допомогою конідій, які активно поширюються вітром, краплями дощу та під час проведення агротехнічних робіт.

Гіфи гриба проникають через продихи в тканини листа, де починають активно розвиватися, утворюючи нові осередки зараження.

Біологічна стійкість цього гриба дозволяє йому переживати несприятливі умови у вигляді грибниці в залишках рослин, що лежать на поверхні ґрунту.

Масовому поширенню хвороби сприяє тепла та волога погода, особливо у періоди частих туманів або рясних опадів влітку.

Оптимальні температурні показники для розвитку інфекції коливаються в межах від +22 до +26 градусів Цельсія.

Недостатня вентиляція в густих посівах створює сприятливий мікроклімат для проростання спор та інфікування здорових тканин рослин.

Відсутність сівозміни та накопичення інфекційного фону на полі призводить до щорічного спалаху хвороби серед цикорію.

Порушення режиму поливу, що призводить до тривалого зволоження листя, суттєво підвищує ризик виникнення епіфітотії.

Церкоспороз значно скорочує площу листя, що призводить до зниження інтенсивності фотосинтезу та зменшення накопичення поживних речовин у коренях.

Захворювання негативно позначається на якості врожаю, зокрема на вмісті інуліну, що є головним показником для переробної промисловості.

Сильне ураження може призвести до недобору врожаю коренеплодів на рівні 25-35%, що суттєво знижує прибутковість вирощування.

Уражені хворобою рослини гірше переносять стресові умови, такі як посуха або перепади температур, що робить їх більш вразливими.

Передчасна загибель ботви ускладнює процес механізованого збору врожаю та призводить до втрат частини продукції на полі.

Найефективнішим заходом є суворе дотримання сівозміни з поверненням культури на поле через кілька років для розриву життєвого циклу гриба.

Важливим елементом є вибір стійких до грибкових хвороб сортів та використання якісного, знезараженого насіння для посіву.

Восени необхідно проводити глибоку оранку з повним заорюванням рослинних залишків, де накопичується основна маса спор гриба.

В період вегетації при виявленні осередків хвороби застосовують фунгіциди на основі діючих речовин, що ефективно пригнічують розвиток патогенів.

• Оптимізація густоти стояння рослин для забезпечення аерації.
• Видалення бур'янів, що можуть бути резерваторами інфекції.
• Внесення калійно-фосфорних добрив для підвищення стійкості рослин.