Церкоспороз капусти

Характерною ознакою хвороби є поява на нижніх, а потім і на середніх листках капусти дрібних плям, які з часом збільшуються в розмірах.

Плями мають сіруватий або бурий колір, часто окреслені темною або фіолетовою облямівкою, що свідчить про реакцію тканин рослини на токсини гриба.

За умов високої вологості на центральній частині плями з нижнього боку листка розвивається спороношення гриба у вигляді оливкового нальоту.

При прогресуванні церкоспорозу уражені ділянки листка можуть відмирати, утворюючи отвори, а при сильному розвитку спостерігається передчасне всихання листя.

• Поява некротичних плям з чіткою облямівкою.
• Утворення спорового нальоту на нижньому боці пластинки.
• Пожовтіння тканин навколо некрозів.
• Скручування та передчасне відмирання старого листя.

Збудником хвороби є патогенний гриб Cercospora brassicicola, який паразитує на представниках родини капустяних, проникаючи в тканини через продихи.

Гриб утворює грибницю всередині листка, яка згодом виходить на поверхню у вигляді конідіального спороношення, що візуалізується як темний наліт.

Джерелом інфекції зазвичай виступають рослинні залишки минулого врожаю, у ґрунті яких патоген може зберігатися протягом кількох сезонів.

Поширення спор відбувається за допомогою вітру, крапель дощу або через інструменти під час догляду за посівами, що сприяє швидкому зараженню сусідніх рослин.

Біологічна активність збудника найбільш виражена у вегетаційний період, коли погодні умови сприяють тривалому збереженню вологи на поверхні листя.

Розвитку хвороби сприяє тепла та волога погода з частими опадами або тривалими ранковими туманами, що створюють сприятливе середовище.

Оптимальна температура для розвитку Cercospora brassicicola становить від +20°C до +25°C, при якій життєвий цикл патогена максимально прискорений.

Загущені посіви капусти, де відсутня належна аерація, стають осередками швидкого розповсюдження інфекції через високий рівень вологості повітря.

Наявність бур'янів родини капустяних на полі або поряд із ним створює постійне джерело інфекційного навантаження на основну культуру.

Неправильний полив, особливо дощування ввечері, сприяє тривалому перебуванню води на листках, що провокує проростання спор гриба.

Втрата значної частини листкової поверхні призводить до порушення процесів фотосинтезу, що негативно впливає на формування товарного качана.

Товарність капусти різко знижується через наявність некротичних плям, що робить продукцію непридатною для реалізації у свіжому вигляді.

Рослини, ослаблені церкоспорозом, стають більш вразливими до інших захворювань, таких як судинний бактеріоз або фузаріозне в'янення.

Молода розсада, уражена церкоспорозом, часто гине або розвивається дуже повільно, що призводить до зрідженості посівів на полі.

Під час зберігання продукція з осередками інфекції має менший термін придатності та частіше піддається гнильним процесам, що збільшує втрати врожаю.

Основним заходом боротьби є глибока оранка восени для заорювання та швидкого розкладання рослинних решток, у яких зимує гриб.

Важливо дотримуватися сівозміни, повертаючи капусту на те саме поле не раніше ніж через три роки, щоб перервати цикл розвитку патогена.

Проведення обробок фунгіцидами при перших проявах симптомів дозволяє зупинити поширення спор та захистити ще не уражені частини рослин.

Регулярне знищення бур'янів із родини капустяних запобігає накопиченню інфекції в агроценозі та обмежує розмноження гриба.

Використання сортів та гібридів, стійких до листкових плямистостей, є найефективнішим способом зменшення ризиків ураження церкоспорозом.