Целіфа

Головною ознакою ураження є поява на поверхні кори дрібних, світло-кремових або білуватих чашеподібних утворень, які часто розташовуються групами.

Тканини кори в зоні зараження поступово стають крихкими, відшаровуються, а під ними можна помітити зміну кольору деревини на більш темний або плямистий.

Уражені гілки демонструють ознаки передчасного в'янення листя та поступове утворення суховершинності, що свідчить про порушення провідних шляхів рослини.

На місці локалізації гриба дерево виділяє камедь або інші захисні речовини, проте це часто не зупиняє подальший розвиток Cellypha всередині стовбура.

• Формування дрібних плодових тіл на корі.
• Відшарування кори від деревини.
• Зміна кольору внутрішніх тканин дерева.
• Поступове всихання гілок.

Збудником захворювання є представники роду Cellypha — базидіальні гриби, що часто зустрічаються на відмерлій або ослабленій деревині в садах та лісових масивах.

Біологічна роль цих грибів полягає в переробці органічних сполук, проте в умовах садівництва вони можуть ставати паразитами, руйнуючи тканини здорових культур.

Гриби поширюються за допомогою дрібних спор, які розносяться вітром і дощем, осідаючи на корі дерев та проникаючи вглиб через мікротріщини.

Життєвий цикл патогена тісно пов'язаний з вологістю навколишнього середовища, яка необхідна для росту міцелію всередині деревини.

Плодові тіла цього гриба мають специфічну чашеподібну форму, що дозволяє легко ідентифікувати його на ранніх етапах розвитку на корі дерев.

Основним фактором розвитку гриба є підвищена вологість повітря, яка спостерігається у густих та занедбаних насадженнях з поганою вентиляцією.

Зараженню сприяють наявність ран на дереві, спричинених обрізкою, сонячними опіками або морозобоїнами, які не були вчасно оброблені садовим варом.

Температурні коливання та помірне тепло в поєднанні з опадами створюють оптимальні умови для проростання спор гриба Cellypha на поверхні кори.

Неправильний вибір ділянки для посадки (з низьким рівнем аерації та частими туманами) суттєво підвищує ризик виникнення інфекції.

Тривале ослаблення дерев через недостатнє живлення або шкідників також робить їх легкою здобиччю для даного патогена.

Негативний вплив патогена полягає у прогресуючому руйнуванні структури деревини, що знижує здатність дерева транспортувати воду та поживні речовини.

Постійне живлення гриба за рахунок ресурсів рослини призводить до її виснаження, зниження зимостійкості та врожайності протягом декількох років.

Ураження скелетних гілок може призвести до їхнього обламування, що створює загрозу для цілісності крони та стабільності дерева в цілому.

Висока інтенсивність розвитку хвороби часто призводить до того, що дерево перетворюється на джерело інфекції для всього саду.

Наслідком інвазії стає необхідність проведення радикальних заходів, включаючи видалення хворих частин дерева або навіть видалення всієї рослини.

Основою боротьби є суворе дотримання правил санітарної обрізки, під час якої всі інструменти повинні дезінфікуватися після кожного спилу.

Обробка місць зрізів захисними фунгіцидними засобами запобігає потраплянню спор гриба в глибокі тканини деревини.

Внесення збалансованих добрив сприяє зміцненню імунної системи рослин, що підвищує їхню опірність до патогенних організмів.

Профілактичне обприскування дерев у ранньовесняний період препаратами на основі міді допомагає знищити спори грибів на поверхні кори.

Важливо забезпечити добру аерацію крони за рахунок правильного формування, що зменшує вологість навколо гілок і обмежує розвиток грибка.