Камароспоридієльоз

Первинними симптомами є появи на корі темно-бурих, трохи вдавлених плям. З часом ці плями збільшуються, охоплюючи великі площі гілок або стовбура.

У місцях некрозу розвиваються дрібні, темні горбики — це плодові тіла (пікніди) гриба, які згодом виходять на поверхню крізь епідерміс рослини.

Характерною ознакою є розтріскування кори та її поступове відшарування від деревини. Гілки, уражені хворобою, втрачають пружність та висихають.

На листках та верхівкових пагонах спостерігається передчасне жовтіння та в'янення, що свідчить про порушення провідної системи рослини через ураження стовбура.

• Темні плями на корі дерев.
• Висипання дрібних чорних пікнід.
• Тріщини та відшарування кори.
• Всихання гілок та крони.

Збудником цієї хвороби є гриб роду Camarosporidiella. Цей паразит належить до групи пікнідіальних грибів, що найчастіше уражають кору та деревину багаторічних культур.

Гриб утворює спеціалізовані плодові тіла — пікніди, в яких розвиваються численні конідії. Саме ці спори є основним інфекційним матеріалом, що поширюється за допомогою вітру, води або комах.

Патоген має здатність тривалий час виживати в рослинних залишках, на опалому листі та в корі уражених дерев, очікуючи сприятливих умов для свого розвитку.

За типом живлення гриб є факультативним паразитом, який здатний швидко переходити від життя на мертвому субстраті до активного колонізування живих тканин господаря.

Біохімічна активність гриба полягає у виділенні ферментів, що руйнують клітинні стінки рослин, створюючи некротичні ділянки в місцях інвазії.

Висока вологість повітря та тривалі опади є головними чинниками, що сприяють швидкому проростанню спор та зараженню нових ділянок насаджень.

Ослаблені рослини, що постраждали від сонячних опіків, морозобоїн або механічних пошкоджень під час обрізки, стають найвразливішими до грибкової інфекції.

Погана вентиляція в саду через занадто щільну посадку дерев створює мікроклімат, який ідеально підходить для розмноження патогена.

Оптимальні температури для росту грибниці варіюються від +18 до +22 градусів Цельсія, що часто збігається з весняним періодом активної вегетації.

Неправильне внесення азотних добрив, що провокує надмірний ріст пагонів, може знизити опірність рослин до інфекційних хвороб, таких як камароспоридієльоз.

Хвороба несе значну загрозу для продуктивності саду, оскільки викликає відмирання скелетних гілок, що знижує загальну площу фотосинтезуючої поверхні.

Пошкодження кори відкриває шлях для вторинних шкідників, наприклад, вусачів або короїдів, які прискорюють загибель дерева.

Економічні втрати проявляються у зниженні врожаю плодів, погіршенні їх якості та необхідності заміни уражених дерев новими саджанцями.

Поширення патогену в розплідниках може призвести до повної втрати партії посадкового матеріалу, що є критичним для розсадницького господарства.

Тривале перебування гриба на ділянці створює хронічне джерело інфекції, боротьба з яким вимагає значних фінансових витрат та праці.

Заходи боротьби повинні бути комплексними: видалення та спалювання всіх уражених частин дерева є обов'язковим для стримування поширення спор.

Обов’язкова дезінфекція інструментів після роботи з кожним окремим деревом, щоб виключити перенесення інфекції на здорові рослини.

Використання фунгіцидів, зокрема препаратів на основі міді, під час розпускання бруньок допомагає зменшити інфекційний фон у саду.

Підтримка оптимального стану дерев шляхом правильного поливу та підживлення забезпечує високий імунітет та здатність до загоєння пошкоджень кори.

Захист кори від температурних впливів (побілка стовбурів навесні) зменшує кількість тріщин, через які гриб проникає в рослину.