Каліцидієві

Перші ознаки зараження проявляються у вигляді дрібних, щільних наростів на поверхні кори, які з часом можуть зливатися у більші колонії.

Поверхня кори в зоні ураження поступово змінює колір, стає сухою, шорсткою та починає поступово відшаровуватися від деревини.

Рослина реагує на інфекцію сповільненням росту молодих пагонів, оскільки гриб перешкоджає нормальному обміну речовин у тканинах.

У місцях локалізації патогена виникають мікротріщини, які стають «воротами» для проникнення інших інфекцій і шкідників.

• Поява чашоподібних апотеціїв на корі.
• Зміна кольору кори на сірий або коричневий.
• Локальне відмирання ділянок поверхневого шару деревини.

Родина Calycidiaceae охоплює групу мікроскопічних грибів, які можуть оселятися на корі дерев, використовуючи її як субстрат для власного розвитку.

Збудниками є представники аскоміцетів, що утворюють характерні плодові тіла у вигляді дисків або чашечок, які часто приймають за звичайні лишайники.

Ці гриби зазвичай не є первинними агресорами, але при погіршенні стану дерева починають інтенсивно використовувати тканини кори для живлення.

Цикл розмноження відбувається за допомогою спор, які легко переносяться вітром і дощем, забезпечуючи швидке заселення сусідніх рослин.

Біологічна стійкість патогена до зовнішніх впливів робить його вкрай живучим у специфічних умовах занедбаних садових ділянок.

Висока вологість повітря є основним каталізатором розвитку грибів Calycidiaceae, особливо в затінених та погано провітрюваних садах.

Хвороба активізується у весняний період, коли тривалі опади створюють тривале зволоження поверхні стовбурів та гілок.

Відсутність регулярного догляду, зокрема обрізки, створює умови для застою вологи, що ідеально підходить для розмноження спор.

Механічні пошкодження кори після обрізки або сонячних опіків значно полегшують колонізацію патогеном здорових ділянок дерева.

Оптимальною температурою для розвитку колоній є діапазон від +15 до +20 градусів Цельсія при достатньому рівні вологості.

Основна шкода від Calycidiaceae полягає у поступовому виснаженні дерева та руйнуванні захисного бар'єру у вигляді кори.

Порушення цілісності поверхневого шару призводить до надмірної втрати вологи, що критично в літній період і при посушливих умовах.

Гриб створює сприятливі умови для розвитку вторинних інфекцій, які можуть призвести до серйозних ушкоджень серцевини дерева.

Сильне ураження знижує загальну продуктивність плодових культур, що виражається у зменшенні кількості та якості врожаю.

Тривала присутність гриба на стовбурі призводить до передчасного старіння та відмирання окремих скелетних гілок саду.

Для ефективного контролю слід насамперед забезпечити правильну агротехніку, включаючи регулярне проріджування крони дерев.

Санітарна обрізка заражених ділянок з наступним їх спалюванням є обов'язковим заходом для запобігання поширенню інфекції.

Обробка штамбів вапном з додаванням мідьвмісних препаратів допомагає дезінфікувати поверхню кори та знищити спори гриба.

Важливо вчасно обробляти рани після обрізки садовим варом або спеціальними фунгіцидними пастами для захисту відкритих тканин.

Використання фунгіцидів під час ранньовесняної обробки саду є базовою профілактикою проти широкого спектра грибкових хвороб.