Калосферіоз

Основною ознакою ураження є поява глибоких некротичних плям на корі штамбів та скелетних гілок. Уражена тканина набуває темного, бурого або чорного забарвлення.

Через певний час у місцях ураження виникають тріщини, які поступово поглиблюються, оголюючи внутрішні шари деревини.

Над місцем ураження спостерігається видиме ослаблення росту пагонів. Листя на таких гілках жовтіє, в'яне і опадає значно раніше терміну.

Під час обстеження у вологу погоду на корі можна виявити дрібні темні плодові тіла гриба, які виглядають як невеличкі виступи на поверхні.

Якщо інфекція охоплює гілку по колу, спостерігається раптове відмирання всієї її частини, що значно знижує декоративність та врожайність дерева.

Калосферіоз — це небезпечне грибкове захворювання, збудником якого є сумчастий гриб роду Calosphaeria. Цей патоген спеціалізується на ураженні деревини та кори плодових культур.

Гриб розвивається переважно всередині тканин рослини, поступово руйнуючи їх структуру. Життєвий цикл гриба включає утворення перитеціїв, які слугують для розмноження.

Міцелій патогена здатний виживати в уражених гілках протягом багатьох років, що робить інфекцію досить стійкою в умовах саду.

Інфекція передається спорами, які легко розносяться краплями дощу, вітром або комахами-шкідниками, що пошкоджують цілісність кори.

Біологія Calosphaeria тісно пов'язана з фізичним станом дерева, оскільки для успішного впровадження гриб потребує наявності ран або тріщин.

Розвиток калосферіозу активізується за умов підвищеної вологості та м'якого клімату. Дощова весна створює ідеальне середовище для проростання спор.

Дерева, що перебувають у стані стресу через несприятливі погодні умови або неправильний догляд, мають значно нижчий імунітет до грибка.

Відсутність належної обробки ран після обрізки є головним фактором, що дозволяє спорам патогена легко проникати всередину здорових тканин.

Загущені крони, в яких не відбувається нормальна циркуляція повітря, накопичують вологу, що створює сприятливі умови для поширення інфекції.

Пошкодження кори морозобоїнами або сонячними опіками стають вхідними воротами для Calosphaeria, особливо в осінньо-зимовий період.

Небезпека калосферіозу полягає в хронічному характері захворювання. Поступове руйнування камбію призводить до незворотних наслідків для дерева.

Масове поширення хвороби змушує садівників проводити радикальну обрізку, що призводить до втрати форми крони та загального ослаблення рослини.

Дерева, уражені цим патогеном, стають чутливими до інших шкідників та хвороб, що в кінцевому результаті веде до їхньої передчасної загибелі.

Зменшення функціональності провідних тканин погіршує живлення плодів, через що знижується загальний обсяг та якість врожаю в саду.

Інфекція може швидко охопити сусідні дерева, створюючи вогнища хвороби, які важко локалізувати без видалення хворих екземплярів.

Система захисту базується на профілактиці. Регулярна санітарна обрізка та видалення сухої деревини є пріоритетними завданнями для кожного садівника.

Усі механічні пошкодження кори та місця зрізів повинні бути негайно оброблені спеціальними фунгіцидними пастами, що містять мідь.

Застосування профілактичних обприскувань фунгіцидами в період спокою значно знижує інфекційний фон у саду та перешкоджає спороношенню гриба.

Важливо забезпечити деревам оптимальні умови живлення та поливу, щоб підвищити їхній природний опір до грибкових інфекцій.

• Ретельна дезінфекція секаторів після кожного дерева.
• Видалення та спалювання уражених гілок за межами саду.
• Підтримання вентиляції крони шляхом щорічної обрізки.