Бревіцелліціум оливковий

Первинною ознакою є поява на корі або відкритих ділянках деревини нальоту, що з часом змінює колір на оливковий, оливково-зелений або сіруватий.

Деревина в місцях розвитку гриба стає ламкою та втрачає щільність. Розвивається процес білої гнилі, при якому тканина стає волокнистою і м’якою на дотик.

Під корою в місцях пошкоджень можна помітити білий або брудно-білий наліт грибниці, яка поступово проникає вглиб камбіального шару.

Зовнішні ознаки ураження дерева включають передчасне в’янення листя, пожовтіння крони та загальну втрату тургору у молодих пагонів.

Уражені ділянки стовбура можуть деформуватися, кора в цих місцях тріскається та відшаровується, відкриваючи доступ для нових спор гриба.

Збудником є гриб Brevicellicium olivascens, який належить до базидіоміцетів. Цей мікроорганізм є типовим ксилотрофом, що бере участь у розкладанні целюлози та лігніну в мертвій або пошкодженій деревині.

Морфологічно гриб формує тонкий гіменофор із характерним оливковим або зеленуватим забарвленням. Його гіфи мають пряжки, а спори є дрібними та гладкими, що полегшує їх поширення повітряними потоками.

Біологія патогена тісно пов’язана з вологістю середовища. Гриб частіше зустрічається на листяних породах дерев, де знаходить сприятливий субстрат для утворення міцеліальних сплетінь.

У природних умовах він відіграє роль редуцента, однак в агроценозах може виступати як вторинний патоген, що вражає дерева, які перебувають у стані стресу.

Вивчення даного виду є важливим для розуміння процесів руйнування деревини, оскільки він часто супроводжує більш агресивні інфекції в садах та лісосмугах.

Розвиток гриба відбувається переважно при високій вологості повітря та помірних температурах, характерних для весняного та осіннього періодів.

Наявність ран, опіків або обморожень є критичним фактором, оскільки спори гриба легко проникають у тканини через порушені бар'єри захисту дерева.

Загущені посадки, де відсутня циркуляція повітря, створюють оптимальний мікроклімат для проростання спор та колонізації стовбурів.

Ослаблення дерев через посуху, дефіцит поживних речовин або пошкодження шкідниками знижує опірність до зараження Brevicellicium olivascens.

Накопичення хворих рослинних решток у саду створює постійне джерело інфекційного навантаження, що підвищує ризики в наступні роки.

Гриб спричиняє поступове руйнування внутрішньої структури дерева, що веде до втрати механічної стійкості стовбура та гілок.

Завдана шкода проявляється у пригніченні росту та розвитку, що призводить до значного зниження врожайності та погіршення товарних якостей плодів.

Тривале ураження провокує загибель окремих гілок, а при сильному розвитку гриба — до повної втрати плодового дерева.

Зараження порушує фізіологічні процеси обміну речовин, що робить рослину вразливою до зимових морозів та літньої спеки.

Економічні збитки в садових господарствах пов’язані з необхідністю дорогого лікування або повного викорчовування уражених екземплярів.

Профілактика повинна починатися з дотримання високого рівня агротехніки: регулярного підживлення, поливу та боротьби зі шкідниками.

Важливим заходом є своєчасне видалення сухих, хворих та пошкоджених гілок з обов’язковою дезінфекцією інструменту.

Відкриті рани на деревах слід негайно обробляти антисептичними розчинами, наприклад, на основі міді, та ізолювати від навколишнього середовища.

• Проведення осінньої та весняної обробки фунгіцидами контактної дії.
• Очищення стовбурів від відмерлої кори та мохів.
• Забезпечення оптимальної освітленості крони за допомогою обрізки.

При виявленні вогнищ ураження необхідно проводити системні обприскування та контролювати вологість у прикореневій зоні.